"25" грудня 2014 р. м. Київ К/800/11729/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
за участю секретаря судового засідання: Головко О.В.
за участю
представника позивача - Ральченко Ю.Г.;
представника відповідача - Павлишин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» (надалі також - товариство),
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі - Інспекція)
про скасування приписів
У вересні 2013 року товариство звернулось з позовом про визнання протиправними та скасування 10 приписів Інспекції від 03 вересня 2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В обґрунтування позову позивач вказав на протиправність цих приписів, оскільки відповідно до них відповідач безпідставно заборонив експлуатацію базових станцій мобільного зв'язку та зобов'язав позивача ввести їх в експлуатацію відповідно до законодавства 2011 року, незважаючи на те, що такі об'єкти вже були введені в експлуатацію у 2007-2008 роках відповідно до діючого на той час законодавства. Вважає, що висновки Інспекції про те, що влаштування базових станцій вносить зміни у планувальні та конструктивні елементи будівель є необґрунтованими та суперечать практиці застосування законодавства центральним органом виконавчої влади у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом, позов залишено без задоволення. Суди дійшли висновку що акти комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів базових станцій мобільного зв'язку були оформлені з порушенням, оскільки були складені без участі представника Інспекції, а тому не можуть вважатись документами, що підтверджують готовність до експлуатації таких об'єктів, а самі об'єкти не можуть вважатись прийнятими в експлуатацію. При цьому зазначили, що будь-які будівельні роботи з будівництва відповідних об'єктів є пов'язаними зі зміною планувальних та конструктивних рішень будівель та споруд, а тому участь представника інспекції у складі комісії є обов'язковою у кожному випадку.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі. Вважає висновки судів необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.
Судова колегія вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. N 1243, особливості підтвердження готовності до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів із специфічними умовами експлуатації визначаються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Мінрегіонбудом з урахуванням вимог цього Порядку.
Згідно пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у сфері телекомунікацій, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 лютого 2006 р. N 180 (надалі - Порядок №180) та розробленого на виконання зазначеного Порядку, затв. постановою КМУ України від 22 вересня 2004 р. N 1243, цей Порядок обумовлює підтвердження готовності до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів у сфері телекомунікацій, у тому числі будівництво об'єктів контейнерного типу, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштування фундаментів, з розміщенням обладнання транспортних мереж телекомунікацій, фіксованого, мобільного зв'язку, ефірного телерадіомовлення та мереж безпроводового доступу (крім об'єктів, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку) (пункт 2.5 Порядку); будівництво об'єктів рухомого (мобільного) зв'язку, що будуються в існуючих пристосованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях та приміщеннях контейнерного типу із встановленням обладнання зв'язку (в т. ч. комутаторів мобільного зв'язку), з використанням легких трубостійок для кріплення антенно-фідерних пристроїв (АФП), встановлених на існуючих будівлях, виробничих спорудах, металевих чи цегляних трубах ( підпункт "а" пункту 2.6 Порядку).
При цьому пунктом 6 цього Порядку №180 передбачено, що об'єкти, зазначені у пунктах 2.3, 2.4, 2.5 та підпункті "а" пункту 2.6 цього Порядку, приймаються в експлуатацію комісією, що призначається рішенням (наказом) замовника, який встановлює за погодженням з генеральним підрядником порядок та тривалість її роботи. Комісія з прийняття об'єктів в експлуатацію (далі - комісія) створюється протягом п'яти днів після отримання замовником письмового повідомлення від генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта з проханням створити комісію. До складу комісії включаються представники замовника, генерального підрядника, субпідрядної організації, генерального проектувальника (автора проекту), експлуатаційної організації, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, державного нагляду з охорони праці, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (при виконанні будівельних робіт, пов'язаних із зміною планувальних і конструктивних рішень будівель і споруд).
Разом з тим, судами не було встановлено характер та зміст виконаних позивачем будівельних робіт, у тому числі не досліджено робочі проекти будівництва базових станцій мобільного зв'язку.
Суди не з'ясували, які саме обставини вказують на наявність змін у планувальних та конструктивних рішеннях будівель проведеним позивачем будівництвом базових станцій, у чому полягають такі зміни.
Отже висновок судів про те, що будівельні роботи з будівництва відповідних об'єктів у будь-якому випадку є пов'язаними зі зміною планувальних та конструктивних рішень будівель не ґрунтується на належних та допустимих доказах, досліджених в судовому засіданні.
Водночас за змістом наведеного пункту 6 Порядку №180 участь інспекції державного архітектурно-будівельного контролю при введенні в експлуатацію базових станцій була передбачена лише при виконанні будівельних робіт, пов'язаних із зміною планувальних і конструктивних рішень будівель і споруд.
Таким чином відхилення судами як неналежних наданих позивачем на підтвердження прийняття у 2007-2008 роках в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів базових станцій мобільного зв'язку актів відповідних комісій є необґрунтованим.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають, висновки судів зроблені при неповно з'ясованих обставинах.
Згідно ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення спору та не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись статтею 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець