17 грудня 2014 року м. Київ К/800/66288/13
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Головчук С.В., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою прокуратури Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2013 року,
У вересні 2013 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що позивачі звернулися до народного депутата України Яценка А.В. з приводу незаконних дій колишнього керівника СВК «Розсішки» та теперішнього директора СТОВ «Розсішки» ОСОБА_11, який відмовляє в реєстрації заяв членів СВК про виділення часток майнових паїв СВК та 50% майна, що було передано в СТОВ «Розсішки» для розширення підприємства. Звернення позивачів були направлені з Верховної Ради України до прокуратури Черкаської області. Начальник відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецов С.М. спочатку в листі від 25 липня 2013 року послався на неіснуючу постанову слідчого від 5 квітня 2013 року, а потім листом від 30 серпня 2013 року повідомив позивачів, що прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю. На думку позивачів, зазначена відповідь прокурора є незаконною, оскільки вони просили перевірити дотримання законів під час розпаювання майна членів КСП «Розсішки» та майна членів СВК «Розсішки», а також його виділення позивачам.
Просили з урахуванням уточнення позовних вимог визнати незаконними дії начальника відділу прокуратури Черкаської області Кузнецова С.М. в частині відмови у належному розгляді скарги, направленої з Генеральної прокуратури України; зобов'язати відповідача провести розгляд скарги, направленої з Генеральної прокуратури України, з наданням обґрунтованої, вмотивованої відповіді з відновленням порушених прав, оскільки відповідачем в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про прокуратуру» не перевірено дотримання законів під час звернення позивачів до керівництва СТОВ «Розсішки» та СВК «Розсішки», яким відмовлено у прийнятті заяв про виділення часток майнових паїв як членів СВК та 50% майна членів КСП.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова С.М. в частині ненадання належної відповіді на скаргу ОСОБА_2 та інших від 22 липня 2013 року, спрямовану Генеральною прокуратурою за вих. № 19-р від 29 липня 2013 року. Зобов'язано начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова С.М. надати повну вмотивовану відповідь на скаргу ОСОБА_2 та інших від 22 липня 2013 року, спрямовану Генеральною прокуратурою за вих. № 19-р від 29 липня 2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 витрати, пов'язані з прибуттям до суду, в розмірі по 144,84 грн кожному та на користь ОСОБА_8 судовий збір в розмірі 17,20 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2013 року апеляційну скаргу начальника відділу управління прокуратури Черкаської області залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку прокуратури Черкаської області, судами порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, прокуратура Черкаської області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Відповідно до листа начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_12 від 15 липня 2013 року №07/1-1409вих13, адресованого на колективне звернення позивачів щодо неналежного розгляду їх звернень посадовими особами СТОВ «Розсішки», СВК «Розсішки» та прокуратурою Христинівського району, прокуратурою Христинівського району надано роз'яснення щодо судового вирішення питання, в зв'язку з чим підстав для втручання органів прокуратури не вбачається.
22 липня 2013 року позивачі звернулися до Генерального прокурора України зі скаргою, в якій вони просили призначити розслідування та порушити дисциплінарне провадження, зокрема, на начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_12, провести перевірку дотримання законодавства України та відновити порушені права на отримання обґрунтованої, вмотивованої відповіді згідно Закону України «Про звернення громадян».
Суть скарги полягала в тому, що керівництво СТОВ «Розсішки» та СВК «Розсішки» відмовляє скаржникам в порушення Закону України «Про звернення громадян» у прийнятті заяв про виділення часток майнових паїв як членів СВК та 50% майна членів КСП як нарочно, так і за допомогою поштового зв'язку. Усі рекомендовані листи, направлені на адресу СТОВ «Розсішки» та СВК «Розсішки», повертаються заявникам без розгляду.
Супровідним листом Генеральної прокуратури України від 29 липня 2013 року №19-р надіслано зазначену скаргу до прокуратури Черкаської області для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Листом прокуратури Черкаської області, за підписом начальника відділу Кузнецова С.М., від 30 серпня 2013 року №011/2/2-2616вих13 повідомлено позивачів, що попередні колективні звернення, які надходили з Генеральної прокуратури України та Верховної ради України, розглянуто органами прокуратури області у відповідності до вимог законів України «Про звернення громадян» та «Про прокуратуру». У відповідності до змісту ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокуратура не підміняє органи відомчого управління контролю. Згідно положень ч. 1 ст. 12 указаного Закону прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Позивачів проінформовано, що за заявою ОСОБА_8 щодо неправомірних дій службових осіб СВК «Розсішки» слідчим відділом Христинівського РВ УМВС України в області відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на даний час здійснюється досудове розслідування. Крім того, за зверненням ОСОБА_8 щодо заволодіння ОСОБА_13 земельним паєм останнього Христинівським РВ УМВС України в області здійснено досудове розслідування, за результатами якого прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Вказане рішення прокурором Христинівського району скасовано, а кримінальне провадження направлено до Христинівського РВ УМВС України в області для здійснення подальшого досудового розслідування.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Згідно з пунктом 4.10 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 21 червня 2011 року № 9гн, при вирішенні звернень для перевірки їх доводів можуть бути витребувані необхідні документи, пояснення службових та інших осіб, дії яких оскаржуються тощо. За підсумками складається доповідна записка (довідка). Якщо в результаті проведених дій установлено обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, приймається рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Пунктом 4.14 Інструкції передбачено, що за підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:
Задоволено - вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а за результатами виявлених недоліків або порушень закону. Частково задоволене звернення - звернення, у якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими.
Повторно задоволено - звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується.
Відхилено - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необґрунтованими.
Роз'яснено - за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз'яснення з питань правового характеру.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції звернення громадян, запити, звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад вважаються вирішеними та знімаються з контролю, якщо поставлені в них питання перевірено, вжито необхідних заходів, дано вичерпні відповіді згідно з чинним законодавством і направлено письмову відповідь.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що звертаючись до Генерального прокурора України зі скаргою на незаконні дії начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_12 позивачі просили провести перевірку дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян» та поновити їх порушені права. Прокуратурою Черкаської області на скаргу позивачів від 22 липня 2013 року листом № 011/2/2-2616вих13 від 30 серпня 2013 року не надано повної вмотивованої відповіді, оскільки питання, які ставили позивачі у своїй скарзі, по суті не були досліджені та висвітлені у зазначеній відповіді за підписом начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова С.М. від 30 серпня 2013 року № 011/2/2-2616вих13. Відповідачем як уповноваженою особою органу прокуратури при наданні відповіді на колективну скаргу ОСОБА_2 та інших від 22 липня 2013 року було порушено вимоги статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокуратури Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Головчук С.В.
Стародуб О.П.