"03" грудня 2014 р. м. Київ К/800/66702/13
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши у порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року, постановлених за поданням відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення,
6 вересня 2013 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька з поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі.
Подання обґрунтовував тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавчий лист №2а-5629/09, виданий 17 квітня 2013 року Калінінським районним судом м. Донецька, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у загальному розмірі 1426,14 грн.
Зазначав, що судове рішення виконано в частині нарахування, стягувачу підлягає сплаті заборгованість в сумі 1426,14 грн за рахунок коштів Державного бюджету України.
З таких підстав відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області просив змінити спосіб виконання судового рішення суду першої інстанції із зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у загальному розмірі 1426,14 грн на стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у загальному розмірі 1426,14 грн.
Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року подання відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Калінінського районного суду м. Донецька від 11 листопада 2009 року у справі № 2а-5629/09/0522. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у загальному розмірі 1426,14 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька задоволено частково. Ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року змінено. Абзац третій резолютивної частини ухвали доповнити словами «за рахунок коштів Державного бюджету України» В решті ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні подання.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Тобто для відстрочення або розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення необхідно встановити конкретні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.
У даному випадку, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, такими обставинами є відсутність коштів на рахунку боржника через відсутність відповідного бюджетного фінансування.
За наявності такої обставини як відсутність коштів на рахунку боржника за правилами частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати наступні заходи: відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Застосування кожного із зазначених заходів повинно бути судом у постановленому судовому рішенні відповідно мотивовано, тобто суд повинен обґрунтувати, чому у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника підлягає застосуванню саме цей конкретний захід.
Проте у судових рішеннях судів попередніх інстанцій жодних обґрунтувань чи мотивів необхідності застосування такого заходу як зміна способу виконання судового рішення не приведено.
Суди зазначили, що зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання.
При цьому суди послались на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та прийшли до висновку, що виконання постанови суду першої інстанції носить зобов'язальний характер, у виконавчому документі зазначена сума коштів, яка за рішенням суду вже нарахована в розмірі 1426,14 грн і не є спірною, то кінцевим результатом виконання судового рішення в цій справі є стягнення вказаної суми з управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька.
Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
Відповідно до положень частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI (набрав чинності з 1 січня 2013 року) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган, тобто зазначеною нормою Закону передбачено виконання судових рішень і зобов'язального характеру.
У зазначеному Законі немає заборони виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, у резолютивній частині яких замість слів «стягнути» записано «зобов'язати виплатити». При наявності такої заборони законодавець в обов'язковому порядку у прикінцевих та перехідних положеннях Закону мав би передбачити рекомендацію судам привести свої рішення у відповідність з цим Законом шляхом зміни способу виконання судових рішень. Проте цього зроблено не було, а тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, якими не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання, не можна визнати обґрунтованим.
Отже, виконання зазначеної постанови суду можливе, хоча й за певних умов, а тому підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.
Зміна на підставі статті 263 КАС України способу та порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України способу відновлення порушеного права. Отже зміна способу та порядку виконання судового рішення про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька задовольнити.
Ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року скасувати.
В задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.