"05" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/54207/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Управління допоміжного виробництва" про стягнення коштів за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2011року,
У червні 2011 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області звернулося до суду з позовом до ДП "Шахтарськантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Управління допоміжного виробництва" про стягнення пені.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями по справі позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на допущені судами норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити позов.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в ВП «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит», за наслідками якої складено акт № 86 від 29.04.2011 року.
Під час перевірки встановлено факт порушення сплати страхових внесків та нарахована пеня в розмірі 12684,13 грн. на загальну суму недоїмки в розмірі 111307,33 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1105-XIV), страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
Цим законом встановлено, що страхувальник несе відповідальність лише за заподіяну шкоду, і така відповідальність встановлюється законом.
Постановою Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, яка була чинною та підлягала застосуванню до 1 січня 2011 року. Підпунктами 5.1 та 5.2 Інструкції встановлено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, визначеному законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
З 1 січня 2011 року - дня набрання чинності Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), стаття 49 та частина 2 статті 52 Закону № 1105 виключені. Зазначена Інструкція втратила чинність. З цього часу відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхового внеску до Фонду у вигляді нарахування та стягнення контролюючим органом пені передбачені не були.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що законних підстав для задоволення позовних вимог немає.
Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
Частиною другою статті 52 Закону № 1105-XIV, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду зі страхувальника стягується пеня згідно із законом. Із набранням чинності Законом № 2464-VI наведена норма матеріального права була скасована. З 1 січня 2011 року на підставі постанови правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за № 1286/18581) втратила чинність і Інструкція, відповідно до якої відділення Фонду виявило порушення порядку сплати страхових внесків.
Водночас відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи наведене, після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій (пені) за несплату заборгованості зі страхових внесків, яка виникла до 1 січня 2011 року.
Окрім того, частиною третьою статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
На думку колегії суддів, пеня, нарахована Підприємству у зв'язку з несплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати за період із 1 січня 2010 року по 30 грудня 2010 року, має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки заборгованість зі сплати внесків, на яку нарахована пеня, виникла в період дії частини другої статті 52 Закону № 1105-XIV. При цьому колегія суддів виходить з того, що відповідно до акта перевірки ? пеня у сумі 12714 грн 17 коп., нарахована 29 квітня 2011 року, виникла виключно за період недоплати страхових внесків.
Зазначена правова правова позиція була висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії, зокрема, у постановах від 19 лютого, 1 та 15 жовтня, 19 листопада 2013 року (справи №№ 432а12, 323а13, 332а13, 327а13 відповідно).
Відповідно до положень частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки обставини справи встановлено повно і правильно, але судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, постановлені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Управління допоміжного виробництва" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області 12 714 грн. 17 коп. (дванадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 17 коп.).
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.