пр. № 1-кп/759/546/14
ун. № 759/13862/14-к
26 грудня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
з участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
Відповідно до ухвали Апеляційного суду м.Києва від 07.08.2014р., якою справу направлено на новий розгляд, 14.08.2014 року до Святошинського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою суду від 03.12.2014 року строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою продовжено.
Судове провадження на підставі зазначеного обвинувального акта відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не завершено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов"язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До спливу продовженого строку суд зобов"язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор вважав за доцільне продовжити тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.
Захисник просив змінити запобіжний захід на інший не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено існування ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а також, що відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що обвинувачений може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини або впливати на свідків. Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, судове провадження на даний час не завершено, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов”язків. Суд також бере до уваги вік та стан здоров"я обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об"єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).
Керуючись правилами ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_3 розміру застави у виді 80 мінімальних заробітних плат, який на думку суду є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених п. п. 1-5 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 197, 331, 369 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на шісдесят днів, тобто до 24.02.2015 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) грн., після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені п.п.1-5 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, 4) утримуватися від спілкування зі свідками даного кримінального провадження; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають права на виїзд з України і в'їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: