ун. № 759/15386/14-ц
пр. № 2/759/5432/14
11 грудня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Журибеди О.М.,
при секретарі - Павлишиній А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, а саме понесених витрат у сумі 9291 грн. 33 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 243грн. 60 коп., що разом становить 9534грн. 93коп., мотивуючи позов тим, що 11 березня 2011 року з вини відповідача скоєно дорожньо-транспортну пригоду. На дату вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, а автомобіль «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 був застрахованим, що стало підставою для звернення до позивача для відшкодування завданої шкоди. Для підтвердження розміру завданої шкоди власником автомобіля ОСОБА_3 надано позивачу звіт № 98 про оцінку автомобіля «Mitsubishi Outlender», державний номерний знак НОМЕР_1. На підставі звіту про розмір заподіяної шкоди, МТСБ України потерпілому відшкодувало в повному обсязі страхове відшкодування.
В судове засідання представник позивача не з'явився та надіслав до суду клопотання в якому просить, розглядати справу без участі представника МТСБУ та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, з урахуванням клопотання представника позивача, вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та відповідача на підставі ст. 224 ЦПК України.
Досліджуючи матеріали справи, суд бере до уваги наступне.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
01.03.2011 року о 08 годині 35 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись в м. Києві по вул. Картвелішвілі, допустив зіткнення з транспортним засобом «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що 18 серпня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ для відшкодування шкоди заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 18), яка сталась 01.03.2011 року, вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_1, вина останнього встановлена постановою Святошинського районного суду м. Києва, також з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час вчинення ДТП не застрахована, доказів в спростування вказаної обставини відповідачем не надано.
Згідно з ч. 2 та ч. 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено випадки, коли МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілим відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Судом встановлено, що згідно звіту № 98 про оцінку автомобіля «Mitsubishi Outlender», державний номерний знак НОМЕР_1 складеного 16 березня 2011 року оцінювачем ТзОВ «Екліс» в особі експерта Лапка Е.М. вартість матеріального збитку власнику автомобіля «Mitsubishi Outlender», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 11149,59грн.(а.с. 20-25), згідно платіжного доручення № 3851 від 06.09.2011 року розмір страхового відшкодування здійснений МТСБУ складає 9291,33 грн. (а.с. 16).
15 лютого 2012 року МТСБУ направлено ОСОБА_1 лист про компенсацію збитків в розмірі 9291,33грн.(а.с. 15), але відповідачем збитки не компенсовано, доказів в спростування даної обставини суду не надано.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що позивачем належним чином визначено розмір завданої потерпілому шкоди, зважаючи, що страхове відшкодування потерпілому виплачено в розмірі, вказаному в позовних вимогах, з огляду на те, що у відповідача не застрахована цивільно-правова відповідальність, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіляючи судові витрати суд виходить зі змісту вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, а саме стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 25 Закону України "Про страхування", ст.ст. 38, 40, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 30, 57, 60, 84, 88, 169, 212-215, 226 ЦПК України, суд,-
Позов Моторного (Транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого в АДРЕСА_1, на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України (п/р 2600202284871 в Укрексімбанк м. Київ, МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131), кошти в розмірі понесених витрат 9291,33грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60грн., а всього стягнути 9534(дев'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 93коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.