22 січня 2007 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
головуючого Косенка В.Й.,
суддів: Берднік І.С., Данчука В.Г.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до малого науково-виробничого підприємства “ТЕКАРО», закритого акціонерного товариства “Укрмонтажгаз», третя особа - закрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк», про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення; за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства “Укрмонтажгаз» до малого науково-виробничого підприємства “ТЕКАРО», ОСОБА_1, третя особа - закрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк», про визнання права власності на нежиле приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 жовтня 2005 року,
У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до малого науково-виробничого підприємства “ТЕКАРО», закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) “Укрмонтажгаз». Позивачка просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення по вулиці АДРЕСА_1, загальною площею 270,9 кв. м, укладеного між відповідачами 1 серпня 1997 року, застосувати достороннью реституцію, повернувши сторони в первісний стан та зобов'язати ЗАТ “Укрмонтажгаз» виселитися із займаного приміщення.
У травні 2005 року ЗАТ “Укрмонтажгаз» звернулося в суд із зустрічною позовною заявою до малого науково-виробничого підприємства “ТЕКАРО», ОСОБА_1 й просило визнати право власності ЗАТ “Укрмонтажгаз» на нежиле приміщення по вулиці АДРЕСА_1.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 жовтня 2005 року, відмовлено у позові ОСОБА_1 до малого науково-виробничого підприємства “ТЕКАРО», ЗАТ “Укрмонтажгаз» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 1 серпня 1997 року. Зустрічний позов ЗАТ “Укрмонтажгаз» задоволено. Визнано право власності ЗАТ “Укрмонтажгаз» на нежиле приміщення по вулиці АДРЕСА_1, загальною площею 270,9 кв. м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 117 грн. 05 коп. державного мита.
Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення по суті позовних вимог.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтями 338-341 ЦПК України передбачено випадки, в яких рішення суду скасовується.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального й процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування постановлених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 жовтня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Й. Косенко
В.Г. Данчук