18 грудня 2014 р. Справа № 89402/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. А.;
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Березної Т. О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
08 липня 2011 року, Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 24 червня 2011 року № 0001101700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у сумі 14372,00 грн. за березень 2011 року та нараховано штрафну санкцію розмірі 01,00 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 24 червня 2011 року № 0001111700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 68463,00 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 01,00 грн.; стягнення з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 14372,00 грн.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що використання автомобілів у господарській діяльності позивача підтверджується належними та допустимими доказами: подорожніми листами, договорами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, рахунками, виписками з банку. При цьому, державна реєстрація придбаних транспортних засобів проводилася за позивачем як за фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання, оскільки Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року, передбачена державна реєстрація транспортних засобів лише за фізичною або юридичною особою.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 24 червня 2011 року № 0001101700 та № 0001111700. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 14372,00 грн.
Зазначену постанову мотивовано тим, що неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів (машин), якщо були дотримані умови його формування, визначені нормами Податкового кодексу України та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.
Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.
Представник Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що з 03 червня 2011 року по 09 червня 2011 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року та достовірність нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року, за результатами якої складено акт № 67/17-2811208016 від 14 червня 2011 року, у якому зафіксовано порушення позивачем підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою-підприємцем в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування на 14372,00 грн. та підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним безпідставно включено до складу податкового кредиту в березні 2011 року податок на додану вартість в сумі 68463,00 грн.
На підставі акту перевірки Ковельською МДПІ 24 червня 2011 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0001101700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у сумі 14372,00 грн. за березень 2011 року та нарахована штрафна санкція у розмірі 01,00 грн. та № 0001111700, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість та нараховано штрафну санкцію у розмірі 01,00 грн.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно зі ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, мас від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Проведеною перевіркою встановлено, що згідно вантажно-митної декларації № 205000021/2011/000469 від 20 січня 2011 року позивачем згідно контракту № 2001000434 від 22 грудня 2010 року у фірми "Ргіmаtruck s.r.o." придбано напівпричіп відкритої платформи марки Коеgеl, модель SFНВ 24Р90, шасі НОМЕР_5, колір сірий, б/в, рік виготовлення 2007, державний реєстраційний номер НОМЕР_4. Сплачений при його ввезенні на митну територію України податок на додану вартість у розмірі 14371,93 грн. був включений до податкового кредиту з податку на додану вартість і відображений у податковій звітності за березень 2011 року.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження податкового органу про те, що до податкового кредиту фізичної особи-підприємця може бути включений податок на додану вартість по транспортних засобах, зареєстрованих лише на суб'єкта господарювання, а не на фізичну особу, виходячи з наступного.
Згідно п. 6 Порядку реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів і мопедів, затверджених Постановою КМУ № 1388 від 07 вересня 1998 року транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами. Оскільки ФОП ОСОБА_4 не має статусу юридичної особи, то згідно з вищевказаним Порядком транспортні засоби повинні реєструватись за позивачем як за фізичною особою, незалежно від того чи займався останній підприємницькою діяльністю.
Також слід зазначити, що згідно зі ст. 52 та ст.128 Господарського Кодексу України, не передбачається відокремлення майна, що використовується фізичною особою-підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, від усього належного такій фізичній особі майна.
Крім того, перевіркою також встановлено, що в березні 2011 року позивачем в межах здійснення господарської діяльності були придбані наступні транспорті засоби: згідно вантажно-митної декларації № 205000021/2011/003898 від 18 березня 2011 року у фірми "LNV-Trucks" згідно контракту № 169/10 від 19 жовтня 2010 року напівпричіп відкритої платформи зі змінною довжиною, марки "NOOTEBOOM", модель OSD5004V, шасі НОМЕР_6, колір червоний, б/в, рік виготовлення 2001, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 на загальну суму 7000 євро, у тому числі ПДВ 18837,31 грн.; згідно вантажно-митної декларації № 205000021/2011/003698 від 16 березня 2011 року згідно контракту № 100/11 від 10 січня 2011 року у фірми "LNV-Trucks" напівпричіп тентований низькорамний, марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2, шасі НОМЕР_8, колір жовтий, б/в, рік виготовлення 1993, державний реєстраційний номер НОМЕР_9 на загальну суму 2900 євро, у тому числі ПДВ 8394,08 грн.; згідно вантажно-митної декларації № 205000021/2 (Ш7001939 від 18 березня 2011 року згідно контракту № 0457/11 від 31 січня 2011 року з у фірми «Garhammer An-und Verkauf von Bau-und Nutzfahrzeuge Vermittlung von Neufahrzeugen» екскаватор гусеничний EDER, модель 835, шасі НОМЕР_10, колір жовтий, б/в, рік виготовлення 1990, на загальну суму 6000 євро, у тому числі ПДВ 16466,09 грн.; згідно вантажно-митної декларації № 205000021/2011/001889 від 16 березня 2011 року згідно контракту № 74576 від 07 березня 2011 pоку у фірми "Heinemann Baumaschinen GmbH" колісний екскаватор О&К, типу МН City, серійний номер НОМЕР_11, колір червоний, б/в, рік виготовлення 1994, на загальну суму 10300 євро, у тому числі ПДВ 24765,08грн.
Вказані транспортні засоби були зареєстровані в Ковельському МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області з видачею відповідних свідоцтв про реєстрацію машин за фізичною особою ОСОБА_4, а не за суб'єктом господарювання.
В акті перевірки зазначено, що формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по зазначених господарських операціях не відповідає вимогам підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою підприємцем в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування на 14372,00 грн. та підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого СПД ОСОБА_4 безпідставно включено до складу податкового кредиту в березні 2011 року податок на додану вартість в сумі 68463,00 грн.
Встановлено, що позивач з 19 вересня 2003 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця В00 № 356251, перебуває на обліку як платник податків у Ковельській МДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до виданого 05 квітня 2006 року Ковельською МДПІ Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 53435135 та здійснює такі види діяльності як організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оренда будівельної техніки з оператором, оренда будівельних машин та устаткування.
Господарські операції відображені позивачем у бухгалтерському обліку як придбання основних засобів з присвоєнням інвентаризаційних номерів, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів № 102, № 106, № 108, № 110, № 111. Для обліку вводу транспортних засобів, дорожньо-будівельної техніки в експлуатацію позивачем оформлено приймання основних засобів актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів на кожний окремий транспортний засіб.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року.
Згідно із п. 6 цього Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції; транспортні засоби, що належать фізичним особам підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами, відповідно зареєстровані за фізичною особою ОСОБА_4 напівпричіп відкритої платформи зі змінною довжиною, марки "NOOTEBOOM", модель OSD5004V; напівпричіп тентований низькорамний, марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2; напівпричіп відкритої платформи марки Коеgеl, модель SFНВ 24Р90.
Процедура відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі в тексті Порядку машини), здійснення інших заходів, повязаних з реєстрацією та веденням обліку машин передбачена Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08 липня 2009 року. Пунктом 6 цього Порядку визначено, що машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою, за фізичною особою-підприємцем машина реєструються як за фізичною особою. Згідно із вимогами зазначеного Порядку Інспекцією державного технічного нагляду у Ковельському районі за фізичною особою ОСОБА_4 зареєстровані екскаватор гусеничний EDER, модель 835; колісний екскаватор О&К, типу МН City, серійний номер НОМЕР_11.
Таким чином, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтві про реєстрацію машини не може зазначатися як їх власник фізична особа підприємець, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що за фізичною особою підприємцем транспортні засоби та машини реєструються як за фізичною особою.
Враховуючи встановлені обставини справи, та виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідачем Ковельською МДПІ помилково зроблені висновки про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у березні 2011 року на суму 14372,00 грн. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 68463,00 грн., а тому податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2011 року № 0001101700 та № 0001111700 є протиправними та підлягають скасуванню, а сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 14372,00 грн. - стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року в справі № 2а-1880/11/0370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей
Ухвалу складено в повному обсязі 23 грудня 2014 року.