22 грудня 2014 року Справа № 138549/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Сторона позивача звернулася 26.09.2011 року в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, просить нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 06.03.2011 року та з 06.09.2011 року і по дату винесення судом даної постанови відповідно до рішень Конституційного Суду України.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" належить до соціальної категорії дитини війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за вказаний вище період має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте така допомога виплачувалася в значно меншому розмірі.
Ухвалою суду від 27.09.2011 року по зовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 06.03.2011 року залишено без розгляду відповідно до вимог ст. 99, 100 КАСУ.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2011 року в порядку скороченого провадження відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач має статус дитини війни, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.
Частиною 2 ст. 8 і ч. 3 статті 22 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй . При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 3 ч. 2 і ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативного-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З 19.06.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», яким Прикінцеві положення вказаного Закону доповнено п.4, відповідно до вимог якого у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розміру підвищення до пенсії пенсіонерам, наділеним статусом «дитина війни», делеговано Кабінету Міністрів України, який пунктом 6 своєї постанови від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат , що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», прийнятої на виконання вимог п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», установив, що дітям війни проводиться підвищення до пенсії у розмірі 49,80 грн. Вказана постанова Кабінету Міністрів України набрала законної сили з 23.07.2011 року та є чинною.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 06.09.2011 року по дату винесення постанови суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2011 року по справі № 2а-13847/11 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга