18 грудня 2014 року Справа № 93440/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 12 липня 2011 року у справі за позовом Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
20 червня 2011 року Сихівським районним судом м. Львова зареєстровано позовну заяву Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні ВП № 26642915; скасування постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 31 травня 2011 року про накладення штрафу.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що судове рішення (в частині виплати допомоги) не виконано з поважних та незалежних від боржника причин.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 12 липня 2011 року позов задоволено. Визнано дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо накладення на Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради штрафу у виконавчому провадженні - протиправними. Скасовано постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області серії ВП № 26642915 від 31 травня 2011 року про накладення штрафу.
Зазначену постанову мотивовано тим, що постанова державного виконавця про накладення штрафу є необґрунтована, оскільки державним виконавцем не було враховано ту обставину, що рішення суду не виконане з незалежних від боржника причин.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - відділом Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відсутність бюджетного фінансування не може бути поважною причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Встановлено, що згідно з виконавчим листом № 2а-298/10, виданим 27 серпня 2010 року Сихівським районним судом м. Львова про зобов'язання Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики ЛМР, здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату суми недоплаченої разової щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову серії ВП № 26642915 від 20 травня 2011 року про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін для добровільного виконання рішення суду.
З листів Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27 травня 2011 року № 2605-1535, від 02 червня 2011 року № 2605-2029, скерованих на адресу підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області вбачається, що на виконання вимог постанови державного виконавця серії ВП № 26642915 від 20 травня 2011 року, боржником вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, виконання якого на сьогоднішній день є неможливим внаслідок незалежних від боржника обставин - відсутності необхідних бюджетних призначень.
Згідно постанови державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області серії ВП № 26642915 від 31 травня 2011 року на боржника - Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що рішення у справі № 2а-298/10 не виконано позивачем з поважних причин, а саме у зв'язку відсутністю відповідних асигнувань, і при цьому позивачем здійснено всі можливі заходи в межах своїх повноважень для виконання рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Частинами 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа вносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку.
Відповідно до ст.75 вищенаведеного Закону, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст.24 вищевказаного Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Згідно ст. 89 цього ж Закону в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
Як видно з матеріалів справи, боржник (він же позивач) рішення суду в частині виплати допомоги не виконав без поважних на те причин, для виконання рішення в цій частині не вчинив будь-яких дій, а лише звернувся своїми листами до відповідача, де зазначив про неможливість виконання рішення суду в частині виплати даних сум у зв'язку з відсутністю коштів для проведення цих виплат.
Також, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, викладеними ним в апеляційній скарзі про те, що відсутність бюджетних асигнувань не можна брати до уваги як поважну причину невиконання позивачем покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, як про це зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кечко проти України».
Тому, колегія суддів вважає, що відмова позивача виконати виконавчий документ із зазначених мотивів є безпідставною та вчиненою без поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим задоволення позову та скасування постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області серії ВП № 26642915 від 31 травня 2011 року про накладення на Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради штрафу в розмірі 680,00 гривень та прийшла до висновку, що в задоволенні такого слід відмовити.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 18, 158-163, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області задовольнити.
Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 12 липня 2011 року в справі № 2а-1157/11- скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей