24 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Ткачука О.С.
суддів:Гримич М.К., Кафідової О.В., Колодійчука В.М., Умнової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Вишгородська районна державна адміністрація, Відділ Дерзжземагенства у Вишгородському районі, садівницьке товариство «Ветеран-1» про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на землю, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Київської області від 6 серпня 2014 року,
У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,1001 га в садівницькому товаристві «Ветеран-1» Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, укладений 19 грудня 2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, скасувати державний акт на право власності на вказану земельну ділянку від 22 липня 2007 року та його реєстрацію в поземельній книзі, внести відомості до Державного реєстру правочинів стосовно скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки; припинити право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, зобов'язати ОСОБА_7 повернути примірник державного акту до територіального органу Держкомзему, визнати за ОСОБА_5 право користування спірною земельною ділянкою, зобов'язати орган нотаріату внести відомості до Державного реєстру правочинів щодо визнання недійсним та скасування відомостей договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що на підставі заяви від 20 березня 2006 року, рішенням загальних зборів СТ «Ветеран-1» оформленого протоколом №2 від 17 лютого 2007 року позивач був прийнятий у члени садового товариства та за ним закріплено земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1001 га. Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації №154 від 12 березня 2008 року ОСОБА_9 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1001 га для ведення садівництва в СТ «Ветеран-1» на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області. На підставі вказаного розпорядження Вишгородської РДА Київської області 22 липня 2008 року ОСОБА_9 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10001 га, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі 24 грудня 2012 року. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року визнано недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №154 від 12 березня 2008 року в частині передачі у власність ОСОБА_9 земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,1001 га, що розташована в СТ «Ветеран-1» Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області. ОСОБА_9, знаючи про визнання незаконним вказаного розпорядження та порушення прав ОСОБА_5, як землекористувача, 19 грудня 2012 року продала вказану земельну ділянку ОСОБА_7 В подальшому ОСОБА_7 відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2012 року.
Позивач вважає, що оскільки розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, яким ОСОБА_9 передано у власність вказану земельну ділянку, визнано недійсним, то і договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 підлягає визнанню недійсним, оскільки порушує його право користування земельною ділянкою, як землекористувача та члена садового товариства.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 4 березня 2014 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 щодо земельної ділянки площею 0,1001 га в садівницькому товаристві «Ветеран-1» Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,1001 га для ведення садівництва в садівницькому товаристві «Ветеран-1» Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, серії ЯЖ № 235247 від 22 липня 2008 року визнано недійсним і скасовано його державну реєстрацію. Визнано право користування на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1001 га в садівницькому товаристві «Ветеран-1» Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області за ОСОБА_5 В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 6 серпня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 задоволено. Рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов виходив з того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року встановлено, що ОСОБА_5 є законним землекористувачем спірної земельної ділянки, права якого порушено прийняттям розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №154 від 12 березня 2008 року про передачу земельної ділянки ОСОБА_9, яка не є членом садового товариства. Оскільки земельна ділянка не перебувала в користуванні ОСОБА_9, а знаходилася в користуванні позивача, вона не могла бути передана ОСОБА_9 Договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 порушує права позивача, який є законним землекористувачем, як член СТ «Ветеран-1». Вказані обставини є підставою для визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу щодо її відчуження.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що ОСОБА_5, відповідно до вимог закону оформив право постійного користування земельною ділянкою в СТ «Ветеран-1», тому висновком про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 порушує права позивача, є безпідставним. На даний час власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_8, який придбав її за договором купівлі-продажу від 28 грудня 2012 року. Оскільки ОСОБА_5 не оспорює правомірність набуття ОСОБА_8 права власності на спірну земельну ділянку, зокрема не оспорює договір купівлі-продажу від 28 грудня 2012 року єдиним правомірним власником ділянки є ОСОБА_8, а отже відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_5
З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вказаним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі заяви позивача, згідно з рішенням загальних зборів СТ «Ветеран-1», оформлено протоколом №2 від 17 лютого 2007 року, позивача прийнято у члени товариства та закріплено за ним земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1001 га. Зовнішні межі земельної ділянки переданої в користування позивачу встановлено на місцевості, межові знаки передано на зберігання, що підтверджується відповідними актами від 17 лютого 2007 року.
Крім того, про виділення на користь позивача земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,1001 га свідчить також і його членська книжка.
Разом з тим, розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації №154 від 12 березня 2008 року ОСОБА_9 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1001 га для ведення садівництва в СТ «Ветеран-1» на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
22 липня 2008 року на підставі вказаного розпорядження Вишгородської РДА Київської області ОСОБА_9 отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року визнано недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №154 від 12 березня 2008 року в частині передачі у власність ОСОБА_9 земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,1001 га, що розташована в СТ «Ветеран-1» Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
19 грудня 2012 року ОСОБА_9 вказану земельну ділянку ОСОБА_7, який в подальшому її відчужив на користь ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2013 року.
Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зазначеною вище постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2013 року, встановлено, що розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №154 від 12 березня 2008 року в частині передачі у власність ОСОБА_9 земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,1001 га, що розташована в СТ «Ветеран-1» Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області порушує права ОСОБА_5, як члена СТ «Ветеран-1» та користувача спірної земельної ділянки.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що земельна ділянка не перебувала в користуванні ОСОБА_9, а знаходилася в користуванні позивача, тому не могла бути передана ОСОБА_9, яка не була членом товариства. Договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 порушує права позивача, який є законним землекористувачем спірної земельної ділянки, як член СТ «Ветеран-1».
Суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки преюдиційним обставинам, встановленим постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року та дійшов хибного висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки такий висновок спростовується встановленими місцевим судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
Суд першої інстанції дав належну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
За таких обставин, рішення апеляційного суду слід скасувати з підстав, передбачених ст.339 ЦПК України, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 6 серпня 2014 року скасувати, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 березня 2014 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
судді М.К. Гримич
О.В. Кафідова
В.М. Колодійчук
О.В. Умнова