Ухвала
іменем україни
17 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Парінової І.К.,
Попович О.В., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Львівської філії приватного підприємства спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_3 про визнання аукціону недійсним, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03 червня 2014 року,
У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (далі - Сихівський ВДВС Львівського МУЮ), Львівської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - Львівська філія ПП «СП «Юстиція»), ОСОБА_3, у якому просило визнати недійсним аукціон з реалізації автомобіля «Mersedes-Benz 410 D», державний номерний знак НОМЕР_1, 1993 року випуску, що належить ОСОБА_4, скасувати протокол проведення аукціону від 29 липня 2013 року та визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета застави. Вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні Сихівського ВДВС Львівського МУЮ знаходилося виконавче провадження № 20788963 з виконання виконавчого листа № 2-1635/09, виданого 15 грудня 2009 року Сихівським районним судом м. Львова, про стягнення на користь ПАТ КБ «Надра» з ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 34 727 грн 52 коп. У ході виконавчого провадження 10 грудня 2012 року державним виконавцем описано та арештовано належне боржнику майно, а саме: автомобіль «Mersedes-Benz 410 D», державний номерний знак НОМЕР_1, 1993 року випуску. Відповідно до звіту про оцінку майна від 20 грудня 2012 року початкова вартість транспортного засобу визначена в розмірі 31 440 грн. Перші торги було призначено на 19 березня 2013 року, однак такі не відбулися в зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців. 01 квітня 2013 року державним виконавцем було проведено уцінку майна на 25 % від початкової вартості. Повторна уцінка майна проведена 14 травня 2013 року на 50 % та вартість автомобіля встановлена у розмірі 15 720 грн. 29 липня 2013 року ПП «СП Юстиція» проведено аукціон з реалізації автомобіля. Посилаючись на те, що вказані торги відбулися з грубим порушенням законодавства, зокрема про результати аукціону не було повідомлено банк, реалізація майна проведена на підставі незаконно визначеної його початкової вартості, оскільки на момент проведення аукціону сплив шестимісячний строк його дії, передбачений ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова віл 27 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області 03 червня 2014 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «Надра» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Судами встановлено, що 12 серпня 2010 року Сихівським ВДВС Львівського МУЮ відкрито виконавче провадження ВП № 20788963 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1635/09 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 34 727 грн 52 коп., виданого Сихівським районним судом м. Львова 15 грудня 2009 року.
10 грудня 2012 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, згідно з яким описано та арештовано майно, що належить боржнику ОСОБА_4, а саме автомобіль «Mersedes-Benz 410 D», державний номерний знак НОМЕР_1, 1993 року випуску.
20 грудня 2012 року експертом складено висновок про вартість майна, що належить позивачу, відповідно до якого початкова вартість зазначеного транспортного засобу визначена в розмірі 31 440 грн.
ПП «СП «Юстиція» вперше були призначені торги на 19 березня 2013 року за стартовою ціною 31 440 грн, які не відбулися в зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців та 01 квітня 2013 року державним виконавцем складено акт про уцінку (переоцінку) майна. Вартість арештованого майна склала 23 580 грн.
25 квітня 2013 року проведено повторні прилюдні торги, які також не відбулися в зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців. 14 травня 2013 року державним виконавцем проведено повторну уцінку майна, про що складено акт. Визначено вартість арештованого майна - 15 720 грн.
29 липня 2013 року було проведено аукціон з реалізації вказаного майна, що оформлений протоколом від 29 липня 2013 року № 03/068/13/А-1, відповідно до якого в торгах брали участь ОСОБА_5 та ОСОБА_3, останній став переможцем торгів, придбавши транспортний засіб за 15 720 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач не довів порушення свого права, а оскаржуваний аукціон проведено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення). При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні повинен бути чинним на момент передачі державним виконавцем майна на реалізацію.
Погодитися з такими висновками судів не можна з огляду на наступне.
Умови та порядок вчинення виконавчих дій передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року № 74/5 та Тимчасовим положенням.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Пунктом 3.2 Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою, та інші відомості, передбачені Інструкцією.
Частиною 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.
Із системного аналізу вищевказаних норм законодавства слід дійти висновку, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення і проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.
Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та підставою для визнання таких торгів недійсними.
Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-147цс14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на зазначені положення закону уваги не звернули, у порушення вимог ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, не з'ясували, в достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи. Установивши, що звіт про оцінку майна боржника підписаний суб'єктом оціночної діяльності 20 грудня 2012 року, а аукціон з реалізації майна відбувся 29 липня 2013 року, тобто після закінчення встановленого Законом шестимісячного строку чинності звіту про оцінку нерухомого майна, суди дійшли передчасного висновку, що таке порушення не вплинуло на результати торгів та не призвело до порушення прав і законних інтересів позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повністю не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03 червня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: М.В. Дем'яносов
І.К. Парінова
О.В. Попович
С.П. Штелик