Ухвала від 04.12.2014 по справі 2а-1512/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 6213/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 21 червня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про зобов'язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2011 року Підгаєцьким районним судом Тернопільської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про зобов'язання здійснення виплати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 липня 2010 року і пожиттєво.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розмір отримуваного підвищення до пенсії як «дитині війни» не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 21 червня 2011 року в задоволені позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що аналогічні вимоги позивача вирішено в судовому порядку постановою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2011 року. Також позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що виплата належного позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком здійснюється з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Судом апеляційної інстанції заслухано суддю-доповідача, досліджено матеріали справи та проаналізовано доводи апеляційної скарги, внаслідок чого зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення такої.

Встановлено, що на позивача поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією паспорта громадянина України та копією пенсійного посвідчення (а. с. 4-5).

Позивачем висловлено прохання зобов'язати відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 липня 2010 року і пожиттєво.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до постанови Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2011 року в справі № 2а-150/11 позовні вимоги позивача зобов'язального характеру за період з 27 липня 2010 року вирішено в судовому порядку.

Дана постанова набрала законної сили.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Виходячи із змісту вказаної норми, суд апеляційної інстанції вважає, що закриття провадження у справі, з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, можливе лише у випадку наявності таких, що набрали законної сили постанов чи ухвал суду, із сукупністю наступних ознак: 1) спір у такій справі виник між тими самими сторонами; 2) спір у справі стосується одного й того самого предмета; 3) позов у справі заявлений з тих самих підстав. Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає можливість закриття провадження у справі.

Перевіривши постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2011 року в справі № 2а-150/11, що набрала законної сили, на предмет наявності сукупності ознак, які є необхідними для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, спір у даній справі, як і у справі Підгаєцького районного суду Тернопільської області № 2а-150/11 виник між ОСОБА_1 та Управлінням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області.

Предметом спору у даній справі, як і у справі № 2а-150/11, є неправомірність нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Крім того, позов у даній справі, як і у справі № 2а-150/11, заявлено позивачем з підстав невиконання відповідачем вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Звідси, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2011 року в справі № 2а-150/11, що набрала законної сили, має сукупність ознак, наявність яких є необхідною умовою для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Таким чином, провадження в справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 27 липня 2010 року - слід закрити.

Судом першої інстанції, при наданні оцінки постанові Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2011 року в справі № 2а-150/11, що набрала законної сили, вірно встановлено факт наявності сукупності вищевказаних ознак, однак зроблено невірний висновок про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо позовних вимог за період з 01 липня 2010 року по 26 липня 2010 року включно суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (абзац дев'ятий статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на неї право, нерозривно пов'язане з виплатою пенсії

Таким чином, пенсія є періодичним платежем, право особи на отримання підвищення до пенсії та обов'язок органів пенсійного фонду здійснити виплату такого підвищення припиняються з моменту виплати певних сум, а тому після отримання підвищення до пенсії в неналежному розмірі позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.

Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи викладене, позовні вимоги за період з 01 липня 2010 року по 26 липня 2010 року включно знаходяться за межами встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду, а тому такі слід залишити без розгляду.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно із ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 155, 157, 158-160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 21 червня 2011 року в справі № 2а-1512/11 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про зобов'язання вчинення дій залишити без розгляду в частині позовних вимог за період з 01 липня 2010 року по 26 липня 2010 року включно.

Провадження с справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про зобов'язання вчинення дій в частині позовних вимог за період з 27 липня 2010 року - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

Р. В. Кухтей

Попередній документ
42010185
Наступний документ
42010187
Інформація про рішення:
№ рішення: 42010186
№ справи: 2а-1512/11
Дата рішення: 04.12.2014
Дата публікації: 29.12.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: