Справа: № 753/8192/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Даниленко В.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
11 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Епель О.В., Костюк Л.О.
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 27 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання протипраними дій щодо перерахунку та виплати пенсії, -
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2014 року подання позивача ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено, змінено спосіб і порядок виконання постанови шляхом зміни зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення цієї виплати.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Головне управління Державної казначейської служби України подали апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з мотивів порушення норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивач звернулася з зазначеною заявою до суду мотивуючи, тим що рішення суду у даній справі не виконано, у зв'язку з чим необхідно змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, а саме стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України суму коштів, нараховану відповідачем.
Задовольняючи заяву про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2011 року зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин заявник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Відтак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, в розумінні ч. 1 ст. 263 КАС України підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його виконання є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання судового рішення неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2014 року у справі № К/800/598/14.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 41, 197, 199, 202, 205, 206, 263 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 27 травня 2014 року - скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 18.12.2014 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Епель О.В.
Костюк Л.О.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Епель О.В.
Костюк Л.О.