22 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Гончара В.П., Ізмайлової Т.Л.,
Наумчука М.І., Олійник А.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Тера» про стягнення боргу,
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 5 серпня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто на її користь солідарно з ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Тера» (далі - ТОВ «Тера») 775 321 грн заборгованості за договором позики від 9 серпня 2007 року та 2 098 грн 67 коп. 3% річних, а всього 777 419 грн 67 коп. Вирішено питання про стягнення судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 жовтня 2013 року рішення районного суду змінено, в задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ «Тера» про солідарне стягнення боргу - відмовлено. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 5 серпня 2013 року у незміненій частині та рішення апеляційного суду Харківської області від 30 жовтня 2013 року залишено без змін.
20 жовтня 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2013 року.
Відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.
Оскільки судове рішення про перегляд якого подано заяву, а також ухвала, яка ОСОБА_3 зазначена як підстава перегляду, постановлені після спливу тримісячного строку до подання заяви про перегляд, то він просив про його поновлення, посилаючись на те, що суд касаційної інстанції зволікав із наданням йому копії рішення по аналогічній справі.
Однак, зазначені заявником причини пропущення строку для подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2014 року не можуть бути визнані поважними, у зв'язку з чим підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.
Обов'язок подати копію рішення суду, в якому неоднаково застосовані норми матеріального права у порівнянні із рішенням, яке просить переглянути заявник, покладено на останнього, а не на суд, який вирішує заяву про перегляд.
Як зазначає ОСОБА_3, копія ухвали від 19 червня 2013 року, на яку він посилається як на підставу перегляду, отримана ним із Єдиного реєстру судових рішень.
Ця ухвала була постановлена більше 1 року і 4 місяців до подання ним заяви про перегляд.
Обставини, які б свідчили про неможливість отримання ним вказаної ухвали в межах, що перевищує 3 місяці до подання ним заяви про перегляд, він не наводить і на такі не посилається.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_3 підлягає залишенню без розгляду та поверненню.
Керуючись ст. 356 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2014 року залишити без розгляду та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді:В.П. Гончар Т.Л. Ізмайлова М.І. Наумчук А.С. Олійник