Ухвала
іменем україни
12 грудня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ нерухомого майна в натурі,-
У червні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ нерухомого майна в натурі, посилаючись на те, що вона є власником Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 та її чоловік ОСОБА_5 володіють по ј частині зазначеного домоволодіння, яке складається із житлового будинку та криниці. Житловий будинок загальною площею 47,5 кв. м, житловою площею 36,5 кв. м, складається з коридору 1-1 площею 4,4 кв. м, кухні 1-3 площею 6,6 кв. м, житлової кімнати 1-2 площею 17,7 кв. м та житлової кімнати 1-4 площею 18,8 кв. м. Між нею та відповідачами встановлено певний порядок користування будинком, а саме: вона користується житловою кімнатою 1-4, а відповідачі - житловою кімнатою 1-2. Коридор та кухня перебувають у спільному користуванні сторін. Експертним висновком № 20/11-2012 від 05 листопада 2012 року встановлена можливість поділу спірного домоволодіння в натурі за двома варіантами.
Просила провести поділ спірного домоволодіння між нею та відповідачами в натурі відповідно до другого варіанту експертного висновку.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06 жовтня 2014 року позов задоволено.
Поділено в натурі між співвласниками належне їм на праві спільної часткової власності домоволодіння АДРЕСА_1, виділено у власність ОСОБА_3 у житловому будинку приміщення № 1-1 - коридор площею 4,4 кв. м, №1-3 кухню площею 6,6 кв. м, № 1-4 житлове приміщення площею 18,8 кв. м і половину огорожі № 2 площею 10,35 кв. м, всього вартістю 65 291,00 грн, що становить 61,5% домоволодіння.
У власність ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виділено житлове приміщення №1-2 площею 17,7 кв. м і половину огорожі № 2 площею 10,35 кв. м, всього вартістю 40 841,00 грн, що становить, 38,5 % домоволодіння. Криницю літера № 1 залишено в спільному користуванні сторін.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 11 790,50 грн компенсації.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції в частині визначення варіанту поділу будинковолодіння по АДРЕСА_1 між сторонами скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення.
Поділено в натурі між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1.
Виділено у власність ОСОБА_3 частину будинковолодіння, а саме приміщення № 1-4 - житлову кімнату площею 18,8 кв. м вартістю 37 989,00 грн та половину огорожі вартістю 2 659,00 грн, а всього частку загальною вартістю 43 064,00 грн, що складає 40,6 % домоволодіння, що згідно першого варіанту поділу повторної судової будівельно-технічної експертизи від 05 листопада 2012 року належить другому власнику.
У власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виділено частину будинковолодіння, що згідно першого варіанту поділу судової будівельно-технічної експертизи належить першому власникові, а саме приміщення 1-1 - коридор, площею 4,4 кв. м, вартістю 8 891,00 грн, 1-2 - житлову кімнату площею 17,7 кв. м, вартістю 35 766,00 грн, 1-3 - кухню площею 6,6 кв. м, вартістю 13 336,00 грн, та половину огорожі вартістю 2 659,00 грн, а всього частку загальною вартістю 63 068,00 грн, що складає 59,4 % домоволодіння. Криницю залишено у спільному користуванні сторін.
Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 демонтувати дверний блок між приміщеннями 1-1 та 1-4 та замурувати проріз, що утворився, цеглою. Вартість даних робіт 869,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 9 567,50 грн компенсації за перевищення реальної частки виділеного будинковолодіння над ідеальною.
ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, не погоджуючись із зазначеним рішенням апеляційного суду, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2014 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, та залишити в силі рішення Івано-Франківського міського суду від 06 жовтня 2014 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення апеляційного суду. Викладені заявником обставини не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставин щодо порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи апеляційним судом не вбачається.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,-
Відмовити ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ нерухомого майна в натурі.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л.