Ухвала
іменем україни
24 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ступак О.В., Дьоміної О.О., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2014 року,
У березні 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 систематично, протягом тривалого часу поширюють відносно них завідомо недостовірну і негативну інформацію, яка порочить їх честь, гідність та ділову репутацію, а також завдає їм моральних страждань і нервових переживань. Позивачі між собою є родичами та членами однієї сім'ї, більше 15 років займаються підприємницькою діяльністю на ринку у м. Старобільськ, де здійснюють торгівлю також відповідачі. Так, відповідачі з метою отримання неправомірних переваг на ринку почали змінювати свій асортимент товару, повністю дублюючи асортимент товару позивачів, а потім почали чіплятися до покупців, які вже придбали або намагалися придбати щось у позивачів, зі ствердженнями про неналежну якість товару позивачів та його завищену ціну. У подальшому відповідач ОСОБА_8 звинуватила ОСОБА_6 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, якої остання не скоювала, назвала її вбивцею прилюдно, а відповідач ОСОБА_7 почав звертатися до позивачів у розв'язній манері, чим принижував їх честь і гідність, спричиняючи глибоку моральну травму, сильні душевні страждання, принизливо виставляючи перед очима оточуючих. Внаслідок цього стан здоров'я ОСОБА_5 погіршувався, вона втратила спокій та була змушена приймати лікарські препарати, щоб заспокоїтися після незаслужених публічних принижень та дискримінації її як інваліда. На спробу позивача ОСОБА_4 примиритися з відповідачами ОСОБА_7 відповів погрозами та образами. Таким чином, протягом тривалого часу позивачі відчували страждання та переживання, пов'язані зі стресовими ситуаціями, приниженням та грубістю з боку відповідачів. Постійні безпідставні звинувачення та принизливі недостовірні та негативні відомості поширені відповідачами дезорганізують життя позивачів, що негативно впливає на їх нервову систему та якість життя, внаслідок дратування та викликаної постійним стресом нервовості знижується їх життєвий тонус. Позивачам доводиться приймати ліки, щоб стабілізувати свій стан внаслідок вчинення протиправних дій з боку відповідачів. У зв'язку з безпідставними звинуваченнями у скоєнні злочинів позивачам постійно доводиться давати пояснення, виправдовуватися як перед рідними та близькими людьми, знайомими, так і перед колегами, що поглиблює їхні моральні переживання. У зв'язку з цим позивачі просили визнати недостовірною, негативною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачів, інформацію, поширену відповідачами; зобов'язати відповідачів негайно з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну та негативну інформацію про позивачів у такий самий спосіб, у який була поширена інформація, з урахуванням того, що спростування повинне бути ефективним, тобто охопити максимальну кількість реципієнтів, що сприйняли попереднє поширення інформації; стягнути з відповідачів солідарно на свою користь моральну шкоду у розмірі по 10 тис. грн кожному; стягнути з відповідачів солідарно усі витрати у справі.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 10 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач ОСОБА_5, від імені якої діє представник ОСОБА_9, просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відмовляючи в задоволенні указаного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з недоведеності заявлених позовних вимог, оскільки позивачами не надано доказів на підтвердження того, що відповідачами порушено особисті немайнові права внаслідок поширення ними недостовірної інформації стосовно позивачів.
При цьому висловлювання відповідачів стосовно позивачів суд правильно вважав оціночними судженнями з використанням конституційного права на свободу думки і слова, за відсутності цілеспрямованих дій з метою принизити честь і гідність позивачів.
За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні похідної позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з недоведеністю, що така шкода спричинена неправомірними діями з боку відповідачів.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Ступак
О.О. Дьоміна
С.П. Штелик