09 грудня 2014 р. Справа № 804/3303/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс»
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетроській області
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання
вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області №3806/10/0462-8-02-25 від 20.02.2014 року про невизнання декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» за січень 2014 року як податкової звітності; зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість за січень 2014 року датою її фактичного отримання, тобто 07.02.2014 року; зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість за січень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс»; зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було прийняте рішення № 3806/10/0462-8-02-25 від 20.02.2014 року про невизнання декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» за січень 2014 року як податкової звітності на підставі того, що 19.11.2013 року свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс» було анульовано. Позивач вважає оскаржуване рішення про неприйняття податкової декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за січень 2014 року таким, що спрямоване на порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України), якою встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю, не передбачено такої підстави як анулювання реєстрації платника податку. Крім того, позивач зазначає, що рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ скасовано у судовому порядку. З огляду на викладене, позивач вважає дії та рішення щодо неприйняття податкової декларації ТОВ «СТЕЛС» з податку на додану вартість за січень 2014 року є протиправними та таким, що не відповідають вимогам законодавства.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав суду письмові заперечення, у яких зазначено, що оскаржуване рішення є повністю обґрунтованим, оскільки згідно з обліковою справою ТОВ «Стелс» свідоцтво платника ПДВ анульовано на підставі акту ДПІ про анулювання реєстрації платника ПДВ від 19.11.2013 року. На дату подання податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року ТОВ «Стелс» не було поновлено в статусі платника ПДВ.
Предстаник позивача у судовому засіданні проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Враховуючи те, що для участі у судовому засіданні прибули не всі особи, які беруть участь у справі, при цьому, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст. 128 КАС України не встановлено, відповідно до ч. 6 зазначеної статті справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.11.2013 року відповідачем було винесено рішення № 1002/10-04-62-18-02-43, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс» у зв'язку з тим, що по платнику внесено запис до Єдиного державного реєстру № 12241430014012810 про відсутність ТОВ «Стелс» за вказаною адресою.
04.02.2014 року позивач надіслав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, яка була отримана відповідачем 07.02.2014 року.
20.02.2014 року відповідач надіслав позивачу лист № 3806/10/0462-18-02-25, в якому зазначено, що ТОВ «Стелс» позбавлено статусу платника ПДВ згідно акту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.11.2013 року, тому податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2014 року не вважається податковою звітністю.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року у справі № 804/709/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року, в тому числі, було визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управляння Міндоходів у Дніпропетровській області № 1002/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс» та поновлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелс» у реєстрі платників податку на додану вартість з 17 липня 1997 року.
Згідно ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.
У відповідності до ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Крім того, відповідно до пп.4.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516, прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Аналіз наведених нормативних приписів вказує на те, що податкова декларація може бути не прийнята податковим органом лише у випадку, якщо вона заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, що може вплинути на адміністрування податку органом державної податкової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом № 3806/10/0462-18-02-25 від 20.02.2014 року повідомив позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2014 рок не вважається податковою звітністю у зв'язку з анулюванням у ТОВ «Стелс» статусу платника ПДВ згідно акту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Проте,суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить такої підстави для невизнання податкової звітності податковою декларацією і відповідної відмови у прийнятті такої звітності, як анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Водночас, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
За своїм змістом оскаржуваний лист 3806/10/0462-18-02-25 від 20.02.2014 року не є рішенням відповідача у розумінні процесуального закону, оскільки має інформаційний характер та не містить приписів чи розпоряджень суб'єкта владних повноважень.
За таких умов позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №3806/10/0462-18-02-25 від 20.02.2014 року про невизнання декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» за січень 2014 року податковою звітністю задоволенню не підлягають.
Пунктом 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за січень 2014 року є неналежним способом захисту порушеного права та задоволенню не підлягають.
Водночас, суд вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника є зазначення у резолютивній частині судового рішення дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби.
Крім того, відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014 р. за № 217/24994, контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи. Супроводження єдиного технологічного процесу автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску здійснюється територіальними органами Міндоходів відповідно до функціональних повноважень. За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо. З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.
Станом на час розгляду справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року у справі № 804/709/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року, було визнано протиправними та скасовано рішення № 1002/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс» та поновлено ТОВ «Стелс»у реєстрі платників податку на додану вартість з 17.07.1997 року.
При цьому, відповідач жодних дій щодо внесення даних, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, до відповідної форми податкової звітності, не вчинив.
За таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість за січень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» є законними та обґрунтованими.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення, яку він зазначає як позовну, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 267 суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 72, 158-163, 167 Кодексуадміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс»- задовольнити частково.
Визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс" з податку на додану вартість за січень 2014 року такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Стелс2 у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, тобто 07.02.2014 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість за січень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 09.12.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді М.В. Дєєв М.В.Дєєв Т.С.Журавель