Постанова від 12.12.2014 по справі 2-а-4721/11/1503

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-4721/11/1503

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Бодашко(Логач) Людмила Іванівна

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Зуєвої Л.Є., Єщенка О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 16 вересня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про перерахунок пенсії, як учаснику війни,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії як учаснику війни з 01 січня 2007 року. Одночасно позивач просила поновити строк звернення до суду з відповідним позовом.

В обґрунтування позову зазначалося, що ОСОБА_1 являється учасником війни, а тому відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на підвищення пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, однак Управлінням ПФУ в Балтському районі Одеської області зазначене підвищення виплачується в значно меншому розмірі.

Постановою Балтського районного суду Одеської області від 16 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, не прийнято до уваги, що на момент винесення оскаржуваної постанови в Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» внесено зміни, на підставі яких позивачу проведено перерахунок пенсії, як учаснику війни, з підвищенням пенсії на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, судом безпідставно поновлено позивачу строк звернення до суду, встановлений ст. ст. 99 та 100 КАС України. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

З 01 січня 2006 року ОСОБА_1 виплачується підвищення до пенсії, як учаснику війни, в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з наявності у позивачки права на перерахунок підвищення до пенсії за період з 01 січня 2007 року по 18 червня 2011 року в розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції від 23 листопада 1995 року).

Проте, при розгляді позовних вимог ОСОБА_1. за період з 01 січня 2007 року по 18 червня 2011 року судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема ст. ст. 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 названого Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як встановлено матеріалами справи, позивачка звернулась за захистом порушеного відповідачем права на перерахунок підвищення до пенсії як учаснику війни за період з 01 січня 2007 року лише у вересні 2011 року. При цьому протягом 2007 - 2011 років ОСОБА_1 щомісяця отримувала пенсію, а тому повинна була дізнатись про порушення свого права саме у цей період.

За таких обставин суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності підстав для поновлення позивачці строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами за період з 01 січня 2007 року по 06 березня 2011 року.

На підставі наведених вище положень процесуального закону, із врахуванням викладеного вище висновку щодо безпідставного поновлення судом першої інстанції позивачу строку для звернення з позовом до суду, апеляційний суд приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог за період з 01 січня 2007 року по 06 березня 2011 року із залишенням без розгляду вказаних вимог позивача.

Щодо вимог ОСОБА_1 з березня 2011 року слід зазначити наступне.

Основні положення щодо правового статусу ветеранів війни, у тому числі питання щодо надання їм пільг, переваг та соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно ч. 2 ст. 4 названого Закону до ветеранів війни належать учасники війни.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05 жовтня 2005 року частину третю статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вказані зміни до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» набули чинності з 01 січня 2006 року, не скасовані, Конституційним Судом України неконституційними не визнані, а тому є чинними, у зв'язку з чим з вказаної дати позивачу виплачувалося підвищення до пенсії у зазначеному розмірі, що виключає можливість задоволення вимог ОСОБА_1 за період після 06 березня 2011 року.

Враховуючи, що судом першої інстанції при повному встановленні обставин справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області задовольнити.

Постанову Балтського районного суду Одеської області від 16 вересня 2011 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області провести перерахунок підвищення до пенсії за період з 01 січня 2007 року по 06 березня 2011 року залишити без розгляду.

В іншій частині прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Суддя: Єщенко О.В.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Попередній документ
42008884
Наступний документ
42008886
Інформація про рішення:
№ рішення: 42008885
№ справи: 2-а-4721/11/1503
Дата рішення: 12.12.2014
Дата публікації: 26.12.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: