12 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-6653/11/1510
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Баннікова Н.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Зуєвої Л.Є.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,-
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 16 листопада 2010 року по 18 червня 2011 року з урахуванням проведених перерахунків та виплат за зазначений час.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни згідно з посвідченням.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за зазначений вище період є правильним.
Разом з цим, апелянтом до суду апеляційної інстанції надано відомості про смерть ОСОБА_1, який помер 07 липня 2012 року, актовий запис №33 від 07.07.2012 року, складений виконавчим комітетом Озернянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України судове рішення суду першої інстанції визнається нечинним, а провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 199, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2011 року визнати нечинною, а провадження у справі закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: О.В.Єщенко
Суддя: Л.Є.Зуєва