16 грудня 2014 р. Справа № 876/10391/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об»єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Лєтранс» до Луцької об»єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В вересні 2014 року позивач - Приватне підприємство «Лєтранс» (далі - ПП «Лєтранс») звернулося з позовом в суд до Луцької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 02.09.2014 року № 0008362202 та від 10.09.2014 року № 0008862202.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Лєтранс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Бумеранг КЕП» за березень 2014 року, про що складено акт від 12.08.2014 року № 5536/22-02/36407516. Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (ПК України), внаслідок чого позивачем завищено податкові зобов»язання з податку на додану вартість (ПДВ) по операціях із ТзОВ «Енерготрансферт» на суму 27000,00 грн. за березень 2014 року, та порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ по операціях із ТзОВ «Бумеранг КЕП» на суму 26700,00 грн. за березень 2014 року. Порушення, виявлені перевіркою, полягають у тому, що податковий орган не має можливості підтвердити придбання ПП «Лєтранс» товарів у ТзОВ «Бумеранг КЕП» за договором поставки № 5314 від 04.03.2014 року та їх подальшої реалізації для ТзОВ «Енерготрансферт». Проте, господарські операції із вказаними контрагентами є реальними, оформлені належним чином складеними первинними документами.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 02 вересня 2014 року № 0008362202, від 10 вересня 2014 року № 0008862202.
Не погодившись із даним рішенням, його оскаржив відповідач - Луцька ОДПІ, яка у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що транспортування придбаних ТМЦ проводилось автопідприємством ФОП ОСОБА_1, а замовником виступало ТзОВ «Бумеранг КЕП». У товарно-транспортній накладній відсутній підпис та печатка перевізника про прийняття товару та не конкретизовано місце відправки товару, а також не заповнені графи щодо вантажно-розвантажувальних операцій. Крім того, замовником перевезення, згідно ТТН, є ТОВ «Бумеранг КЕП», однак згідно поданої податкової звітності вказаний у ТОВ «Бумеранг КЕП» відсутні будь-які взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1.
Однак судом першої інстанції, в порушення норм Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року дану обставину не взято до уваги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП «Лєтранс» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 810422 від 23.09.2014 року, перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 27.04.2009 року № 209, зареєстроване платником ПДВ, про що Луцькою ОДПІ видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100227799 від 25.09.2009 року.
Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Лєтранс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Бумеранг КЕП» за березень 2014 року, про що складено акт від 12.08.2014 року № 5536/22-02/36407516. В акті перевірки вказано, що у зв»язку із неможливістю підтвердження факту транспортування продукції для ТзОВ «Бумеранг КЕП» та походження придбаної продукції, а також з урахуванням висновків, зазначених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Бумеранг КЕП» (акт ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.05.2014 року № 347/26-57-22-04-10/38506228), в ході проведення перевірки ПП «Лєтранс» не має можливості встановити факт реального здійснення операцій по придбанню запасних частин від ТзОВ «Бумеранг КЕП» та подальшої реалізації для ТзОВ «Енерготрансферт» у березні 2014 року. Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено податкові зобов»язання з ПДВ по операціях із ТзОВ «Енерготрансферт» на суму 27000,00 грн. за березень 2014 року, та порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ по операціях із ТзОВ «Бумеранг КЕП» на суму 26 700,00 грн. за березень 2014 року.
Подані позивачем заперечення на акт перевірки були відхилені, про що Луцька ОДПІ повідомила платника податків листом від 28.08.2014 року № 12551/10/03-18-22-02.
На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.09.2014 року №0008362202, яким позивачу зменшено суму грошового зобов»язання з ПДВ на 178,00 грн. та від 10.09.2014 року №0008862202, яким позивачу зменшено суму грошового зобов»язання з ПДВ на 26,00 грн..
Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі одного і того ж акту від 12.08.2014 року № 5536/22-02/36407516, позивачу зменшено суму грошового зобов»язання з ПДВ в загальному розмірі 204,00 грн., що відповідає розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки ПП «Лєтранс» згідно з вказаним актом (а. с. 102).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено обставину, що господарські операції між ТзОВ «Бумеранг КЕП» та ПП «Лєтранс» щодо поставки запчастин до залізничних вагонів та господарські операції між ПП «Лєтранс» та ТзОВ «Енерготрансферт» щодо купівлі-продажу вказаних запчастин, по яких позивач у березні 2014 року формував податковий кредит та податкові зобов»язання з ПДВ, не носили реального характеру, оскільки позивач надав належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт здійснення таких господарських операцій в межах господарської діяльності позивача.
З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов»язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, що передбачено 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України
Як встановлено пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв»язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв»язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредит.
Первинний документ, як це передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Матеріалами справи підтверджується, що між ТзОВ «Бумеранг КЕП» та ПП «Лєтранс» було укладено договір поставки №5314 від 04.03.2014 року, відповідно до якого покупець доручає, а постачальник бере на себе обов»язок здійснити поставку бувших у використанні запасних частин, які придатні для подальшого використання до вантажних залізничних вагонів колії 1520 мм, що вказуються у специфікаціях. Згідно із специфікацією №1 від 05.03.2014 року до вказаного договору поставки у березні 2014 року ПП «Лєтранс» придбало у ТзОВ «Бумеранг КЕП» запчастини до залізничних вагонів (балка надресорна в кількості 6 штук та рама бокова в кількості 12 штук) на загальну суму 160 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ в сумі 26700,00 грн.). Вказані господарські операції підтверджуються наступними первинними документами: податковою накладною №12 від 05.03.2014 року, видатковою накладною №1203 від 05.03.2014 року, актом прийому-передачі №1 від 06.03.2014 року, а оплата товару проведена у повному обсязі згідно із платіжними дорученнями №126 від 07.03.2014 року на суму 60 200,00 грн., №139 від 13.03.2014 року на суму 40 000,00 грн., №131 від 12.03.2014 року на суму 40 000,00 грн., №143 від 14.03.2014 року на суму 20 000,00 грн..
Виходячи із наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції між ТзОВ «Бумеранг КЕП» та ПП «Лєтранс» щодо поставки запчастин до залізничних вагонів та господарські операції між ПП «Лєтранс» та ТзОВ «Енерготрансферт» щодо купівлі-продажу вказаних запчастин, по яких позивач у березні 2014 року формував податковий кредит та податкові зобов»язання з ПДВ, носили реальний характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів та фактичних обставин справи, колегія суддів прийшла до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Луцької об»єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі № 803/1847/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.12.2014 року.