16 грудня 2014 р. Справа № 876/9919/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участі секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини польової пошти НОМЕР_1 на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини польової пошти НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В серпні 2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини польової пошти НОМЕР_1 (далі - в/ч пп НОМЕР_2 ) про визнання дій посадових осіб військової частини польова пошта НОМЕР_1 про відмову розгляду його рапорту про зарахування його до складу 56-го окремого вертолітного загону місії ООН у Ліберію незаконними; зобов'язання відповідача здійснити дії щодо розгляду його кандидатури про включення його до списків 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберію; стягнення з військової частини польова пошта НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та стягнення з військової частини польова пошта НОМЕР_1 за нанесені збитки (неотриману вигоду) кошти в розмірі 403 380 грн..
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач перебуваючи на військовій службі у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 м. Новий Калинів на посаді начальника групи управління польотами, звернувся до командування військової частини із заявою про зарахування його кандидатом до складу 56-го окремого вертолітного загону місії ООН у Ліберію. У зв'язку з відмовою йому розглянути звернення, ОСОБА_1 повторно рапортом від 12.06.2014 року подав клопотання про надання йому вичерпної письмової відповіді щодо не підписання рапорту про включення його в списки 56-го окремого вертолітного загону. Із листа №713 від 18.06.2014 року йому стало відомо, що у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , всупереч встановленому порядку чинним законодавством України, рішення щодо зарахування його кандидатом у списки 56-го ОВЗ приймається виключно полковником ОСОБА_2 через телефонний зв'язок та під час перебування його у відрядженні. Таким чином, командуванням частини, зокрема, полковником ОСОБА_3 порушено визначений порядок направлення військовослужбовців до інших держав для участі у міжнародній операції з підтримання миру і безпеки.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії командування військової частини польова пошта НОМЕР_1 про відмову у встановленому законом порядку розглянути кандидатуру ОСОБА_1 стосовно не включення його до складу 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберію.
Не погодившись із даним рішенням, його оскаржила Військова частина польова пошта НОМЕР_1 у апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що судом не взято до уваги той факт, що згідно п. 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, атестування військовослужбовців в особливий період не проводиться. Оскільки на момент добору військовослужбовців до 56-го ОВЗ тривав особливий період, відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», то і атестування ОСОБА_1 та інших військовослужбовців не проводилось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 на посаді начальника групи управління польотами - старший льотчик.
03.06.2014 року він, у встановленому порядку, звернувся до командира в/ч пп НОМЕР_1 із заявою про зарахування його кандидатом до складу 56-го окремого вертолітного загону місії ООН в Ліберію, проте в задоволенні розгляду рапорту йому відмовлено.
12.06.2014 року позивач звернувся до в/ч пп В 5082 із клопотанням про надання йому письмової відповіді щодо не підписання рапорту про включення його в списки 56 ОВЗ.
Листом в/ч пп В 5082 від 18.06.2014 року №713 ОСОБА_1 повідомлено про те, що всі кандидати на посаду 56 ОВЗ в телефонному режимі узгоджувались з штатним командиром частини полковником ОСОБА_3 , який на даний момент знаходився у відрядженні, після зазначених ним змін кандидатура ОСОБА_1 не була включена до списків про зарахування кандидатів до 56 ОВЗ.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої Збройних сил України (далі - Статут).
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулювання питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 року (далі - Положення).
Також, Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція).
Як встановлено пунктом 4.31 Інструкції військовослужбовці Збройних Сил України, які проходять військову службу за контрактом, можуть на добровільних засадах брати участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі військових підрозділів, що направляються до інших держав.
Відповідно до пункту 4.33 Інструкції військовослужбовці, які виявили бажання бути направленими за кордон для проходження військової служби на посадах у складі військових підрозділів, подають про це рапорт у порядку підпорядкування.
Рапорт кандидата може бути повернутий військовослужбовцю на підставах, зазначених у пункті 131 Положення, командиром військової частини з письмовим повідомленням причини відмови.
Згідно з п. 4.34 Інструкції на посади у складі військових підрозділів, що направляються до інших держав для участі в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки, добираються військовослужбовці, які розглядаються на альтернативній основі на засіданнях атестаційних комісій військових частин з подальшим розглядом кандидатів:
Вищою атестаційною комісією Міністерства оборони України - на посади командирів підрозділів та з числа осіб вищого офіцерського складу;
атестаційною комісією Збройних Сил України - на посади заступників командирів підрозділів;
атестаційними комісіями видів Збройних Сил України - на посади командного складу підрозділів (від командира роти і вище), начальників служб та тих, хто безпосередньо відповідає за розподіл та збереження матеріальних засобів, а також військовослужбовців інших видів Збройних Сил України;
атестаційними комісіями з'єднань, військових частин - на решту посад у складі підрозділів;
атестаційними комісіями військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та інших військових частин - кандидати, які направляються за кордон в індивідуальному порядку.
Згідно з пунктом 126 Положення із військовослужбовцями підрозділів Збройних Сил України, що направляються до інших держав для участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національного контингенту, підписується додаток до контракту про проходження військової служби згідно з додатком 3, що є невід'ємною частиною такого контракту.
Додаток до контракту про проходження військової служби - додаткова письмова угода, що підписується військовослужбовцем, який призначається на добровільній основі на посаду у підрозділі, що направляється до іншої держави для участі у міжнародній операції з підтримання миру і безпеки, з одного боку, та Міністерством оборони України, з іншого боку, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військовослужбовцем військової служби у складі такого підрозділу.
Пунктом 131 Положення встановлено, що додаток до контракту про проходження військової служби не підписується, якщо:
- у складі підрозділу Збройних Сил України, що направляється до іншої держави для участі у міжнародній операції з підтримання миру і безпеки, відсутні вакантні військові посади, що відповідають фаху та освітньо-кваліфікаційному рівню підготовки військовослужбовця;
- військовослужбовець на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії визнаний за станом здоров'я непридатним або обмежено придатним до військової служби в місцевості, в яку направляється або в якій перебуває військовий підрозділ;
- військовослужбовцю за вироком суду призначено покарання, не пов'язане з позбавленням волі, або його звільнено від відбування покарання з випробуванням і залишенням на військовій службі;
- військовослужбовець проходить військову службу у військовій частині, розформування якої завершується до закінчення строку його перебування у складі національного контингенту або під час реформування якої скорочується посада, яку він займає.
Отже, чинним законодавством передбачений вичерпний перелік підстав відмови підписання додатку до контракту.
З матеріалів справи видно, що підставою не включення до списків зарахування кандидатів до 56 ОВЗ ОСОБА_1 було не погодження в телефонному режимі з штатним командиром в/ч пп НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 , який на даний час знаходився у відрядженні, що не передбачена законодавством.
Крім того відповідно до довідки в/ч пп В 5082 від 16.07.2014 року №190 видно, що ОСОБА_1 у період з 05.05.2014 року по 19.05.2014 року знаходився на позачерговій стаціонарній льотно-лікарській комісії для визначення придатності до участі в міжнародних миротворчих операціях в якості льотчика у військовому медичному клінічному центрі центрального регіону м. Вінниця.
Також, як встановлено п. 60 Статуту у разі неможливості виконання службових обов'язків у зв'язку з відбуттям за межі гарнізону, через хворобу та з інших поважних причин командир (начальник) для виконання цих службових обов'язків призначає одного із заступників. Якщо штатний заступник відсутній і ніхто не був призначений командиром (начальником), командування бере на себе старший за посадою, а у разі відсутності старшого за посадою - старший за військовим званням, про що доповідає старшому командирові (начальникові).
А тому посилання відповідача на узгодження посад з командиром військової частини польової пошти НОМЕР_1 , який на даний момент перебував у відрядженні є необґрунтованим та протиправним.
З наведених норм колегія суддів дійшла висновку щодо незаконності дій військової частини польової пошти НОМЕР_1 про відмову в розгляді рапорту про зарахування ОСОБА_1 кандидатом до складу 56 ОВЗ місії ООН у Ліберію.
Посилання апелянта, що на момент добору військовослужбовців до 56 ОВЗ тривав особливий період, відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 є необґрунтованими, оскільки зазначений Указ «Про часткову мобілізацію», жодним чином не встановлював особливий період в країні, а лише постановлений у зв'язку з ускладненням внутрішньополітичної обстановки, втручанням Російської Федерації у внутрішні справи України та зростанням соціальної напруги в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини польової пошти НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2014 року у справі № 452/2365/14-а - без змін.
Стягнути з Військової частини польової пошти НОМЕР_1 на реквізити: Державний бюджет Галицького району м. Львова, 38007573, р/р 31219206781004, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014 суму судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 2 436 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.12.2014 року.