11 грудня 2014 рокусправа № 2а-0870/7139/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Фірсіку Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі №2а-0870/7139/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2011 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до УМВС України на Придніпровській залізниці (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати дії начальника УМВС України на Придніпровській залізниці щодо звільнення його неправомірними та зобов'язати начальника УМВС України на Придніпровській залізниці скасувати наказ №77о/с від 02.08.2011 року про звільнення його з органів МВС за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. Апелянт вважав, що відповідачем був виданий незаконний наказ про його звільнення за п.66 «дискредитація». Апелянт зазначив, що в наказі про його звільнення від 02.08.2011 року №77 о/с не вказано які дії та коли вони були ним вчинені.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги до начальника УМВС України на Придніпровській залізниці є необґрунтованими, оскільки позивачем не зазначено у чому саме полягає неправомірність дій начальника та не вказано чим порушуються його права. Суд першої інстанції зазначив, що звільнення ОСОБА_1 здійснено на підставі висновку службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно нього. Суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 02.08.2011 року №77 о/с «Щодо особового складу» з приводу звільнення ОСОБА_1 з органів МВС України є обґрунтованим і не підлягає скасуванню, зазначивши також, що цей наказ був виданий на виконання наказу про накладення дисциплінарного стягнення від 02.08.2011 року №583, який не оскаржений.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 10.05.1995 року по 26.06.2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом №7 о/с від 02.08.2011 року ОСОБА_1 був звільнений за п.66 (за дискредитацію). Підставою для звільнення за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України були: подання від 01.08.2011 року, висновок службового розслідування від 02.08.2011 року №5/7301, наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 02.08.2011 року №583 та рішення кадрової комісії від 02.08.2011 року.
Встановлено, що під час проходження служби в органах МВС України щодо позивача порушено кримінальну справу за ознаками, передбаченими ч.1 ст.366, ч.2 ст.368 Кримінального кодексу України, а саме за отримання хабара службовою особою за виконання в інтересах того, хто дає хабар дій з використанням наданої йому службового становища та складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Згідно матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 в червні 2011 року погодився за хабар посприяти у працевлаштуванні в Запорізький загін воєнізованої охорони ДП «Придніпровська залізниця» раніше судимого ОСОБА_2
08.07.2011 року стосовно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за злочин, передбачений ч.1 ст.368 КК України.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року провадження у справі зупинено до набрання вироку законної сили по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.368, ч.1 ст.366 КК України.
Встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 11.11.2013 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення діянь, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.368 КК України на підставі ст..48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки за клопотанням захисника ОСОБА_1 Підставою для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності було те, що ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ та з моменту вчинення суспільно-небезпечних дій пройшло більше трьох років, ОСОБА_1 втратив суспільну небезпеку.
Відповідно до пунктів 48, 66, 68, 70 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку. Особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення. Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться: до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно - начальниками управлінь внутрішніх справ Кримської АРСР, областей, м.Києва і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ УРСР.
Відповідно до ч.1 ст.1, ст.2, ст.12, ч.6 ст.14, ч.5 ст.18 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та приймає до уваги, що згідно ухвали Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 11.11.2013 року у справі №331/8575/13-к(провадження №1-кп/331/599/13), ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності за злочин передбачений ч.1 ст.366, ч.2 ст.368 КК України. Згідно ухвали суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, останній погодився з підставами звільнення. Вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366, ч.2 ст.368 КК України не спростована.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України є обґрунтованим, а тому останній не підлягає поновленню.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду - залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі №2а-0870/7139/11 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук