"06" листопада 2014 р. справа № П/811/1565/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціальльного захисту інвалідів на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі № П/811/1565/14 за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціальльного захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
21 травня 2014 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі - 7370,00 гривень.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
24 січня 2014 року ФОП ОСОБА_1 подав до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік, форма №10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2013 році складала 10 осіб, при цьому норматив створення робочих місць для інвалідів становить 1 робоче місце.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
На підставі частини 3 статті 18 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 3 статті 18-1 Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
У відповідності до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Отже, Законом №875-ХІІ на підприємство покладено обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в частині 1 статті 18 Закону №875-ХІІ, а органи, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач у січні, березні, травні, липні, серпні, 2013 року подавав до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості звіти про наявність вакансій за формою 3-ПН та інформацію про попит на робочу силу (вакансії), у яких відображав наявність вакансії на посаду іхтіолога із зазначенням працевлаштування особи з інвалідністю.
Отже, ФОП ОСОБА_1 було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України, щодо організації та створення робочих місць для інвалідів.
Відповідно до частини 10 статті 19 Закону №875-ХІІ керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів та своєчасно надало достовірну інформацію про наявність вакансій до відповідної установи, так як статтею 18-1 визначені державні органи, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.
З огляду на встановлені обставини, відповідачем виконано всі вимоги, передбачені Законом №875-ХІІ та здійснено заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів. Однак, протягом 2013 року, вакантне місце для інваліда залишалося вільним, з незалежних від відповідача причин.
Отже, посилання позивача на невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем є безпідставним та необґрунтованим.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті та дійшов вірного висновку про неправомірність накладення на відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7370,00 гривень, у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 1 ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі № П/811/1565/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров