23 грудня 2014 рокусправа № 808/4081/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компрессор» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компрессор» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року позов Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області задоволено: стягнено з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» (ідентифікаційний код 00217840) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з січня по березень 2014 року у сумі 31 612,52 грн. (тридцять одна тисяча шістсот дванадцять гривень 52 копійки) на р/р 25606301301075, код ЄДРПОУ 37927773, Філія Запорізьке ПУ АТ «Ощадбанк» м. Запоріжжя, МФО 313957.
Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський компрессор» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський компресор» (ідентифікаційний код 00217840) є юридичною особою, місцезнаходження якої: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 210, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
ПАТ «Мелітопольський компресор» відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР) є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, та на підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1788-XII) громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 призначена пільгова пенсія.
Загальна сума заборгованості ПАТ «Мелітопольський компресор» перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 по вищезазначеним громадянам за період з січня по березень 2014 року становить 31 612,52 грн., в тому числі за січень 2014 року - 10 446,67 грн., за лютий 2014 року - 10 597,17 грн., за березень 2014 року - 10 568,68 грн.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" були отримані відповідачем, проте сума заборгованості ПАТ "Мелітопольський компресор" сплачена не була.
Громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 фактично виплачена пенсія за період з січня по березень 2014 року, що підтверджується довідкою УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, що міститься в матеріалах справи.
Як видно, враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року № 1461-III, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (до 01.01.2004 року) діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії.
До 17.02.2000 року обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. "б"-"з" цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 №1461-III частину 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було виключено та одночасно цим же законом доповнено пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" абзацом 4 такого змісту: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Також Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 № 1461-III абзац 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції: встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкту оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, зазначених у пунктах 1 та 2 статті 1 цього Закону.
Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтями 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначені об'єкти оподаткування та ставки збору.
Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення".
Отже, згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.
Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.
Згідно з п. 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4. Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. (п. 6.8. Інструкції).
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (п. 6.9. Інструкції).
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" складені з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №1058-IV та Інструкції, фактична виплата пенсії підтверджується довідкою, що міститься в матеріалах справи.
Правомірність розрахунків сум, що підлягають відшкодуванню, підтверджено позивачем документами з пенсійних справ осіб, яким призначено пільгові пенсії. Такими документами є довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, протоколи про призначення пенсій, розрахунки стажу, відомості про розподіл пільгового стажу, довідка про отриманий розмір пенсій. Вказані документи свідчать про правильність визначення пільгового стажу пенсіонерів і відсотку відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з січня по березень 2014 року у сумі 31 612,52 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд апеляційної приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компрессор» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко