02 жовтня 2014 рокусправа № 804/12366/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства"Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" про стягнення заборгованості, -
23 вересня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" в якому, просить суд стягнути з відповідача суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ заборгованість за серпень 2013 р. в сумі 57438, 61 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконав обов'язків покладених на нього законодавством, внаслідок чого, виникла заборгованість по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період серпень 2013 року в розмірі 57438, 61 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 58193, 06 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 р. та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що додані до позову Розрахунки суми позову та Інформація про нарахування підприємству не є належними доказами понесення Управлінням ПФУ витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки вони не є розрахунковими документами, що підтверджують факт сплати органом ПФУ пільгових пенсій та витрат на їх доставку, а є документом про нарахування, що планувалося здійснити на майбутнє.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська та є платником страхових внесків.
Оскільки, Державне підприємство "Дніпропетровський науково - виробничий комплекс "Електровозобудування" не сплачувало кошти, призначені на покриття на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 за серпень 2013 року за відповідачем рахується заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон № 1058-ІV), Законом України від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»(далі -Закон № 1788-ХІІ), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі -Інструкція).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1 статті 2 цього Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (надалі Інструкції №21-1 від 19.12.2003 р.). Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.
Відповідно до п. п. 6.1, п.6 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 р., застрахованим особам які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно п. п. 6.2 п. 6 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 р., витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Згідно пункту 6.4 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 р. розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058- IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до п. п.6.8, п.6 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 р., підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
П. п. 6.9 п.6 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 р. передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Згідно пп. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.
Суд апеляційної інстанції, вважає доводи відповідача, що на момент подачі позову, позивач не виплатив працівнику пільгову пенсію, та не надав суду доказів її фактичного отримання, помилковими, оскільки Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 передбачений обов'язок підприємства щомісяця до 25-го числа вносить до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та не ставить зазначений обов'язок в залежність від фактичного отримання пільгової пенсії фізичною особою.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вирішив справу по суті правильно.
Що стосується розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача заборгованість за серпень 2013 р. в сумі 58193,06 грн.
Як вбачаться з матеріалів справи, позивачем до позову було додано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якого заборгованість відповідача за серпень складає 57438,61грн, але до позовної заяви не було додано копію розрахунку надісланою Управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на суму 2879,83. Таким чином,заборгованість відповідача за серпень 2013 року, згідно наданих позивачем доказів, складає 54558,68 грн.
За таких обставин, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду - скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 2, 201, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська витрати з виплати та доставки пільгових пенсій у сумі 54558,68грн.
Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук