24 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Савченко В.О., Фаловської І.М., Гримич М.К., Кафідової О.В., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватного підприємства «Земля та люди» про розірвання договорів, виділення в натурі частки у праві спільної сумісної власності подружжя, стягнення суми, за касаційною скаргою приватного підприємства «Земля та люди» на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року,
У лютому 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 04 грудня 2009 року між ним та ОСОБА_7 укладено договір доручення у формі нотаріально завіреної розписки строком до 01 січня 2011 року, відповідно до якої остання отримала кошти у розмірі 208 000 грн, що еквівалентно 26 000 доларам США для придбання на ім'я позивача житлового будинку в смт. Пісочин Харківського району Харківської області.
05 січня 2010 року між позивачем та ПП «Земля та люди» укладено договір доручення, відповідно до умов якого підприємство зобов'язалось забезпечити виконання договору доручення від 04 грудня 2009 року.
Однак до 01 січня 2011 року житловий будинок придбано не було, тому позивач просив суд розірвати вказані договори та стягнути з ОСОБА_7 на свою користь 208 000 грн.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд виділити в натурі частки ОСОБА_7 у спільному сумісному майні подружжя, а саме - Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20 березня 2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 1292, та Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2, належного на праві власності ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 12 січня 2009 року, виданого Жовтневою районною у м. Харкові радою, звернувши стягнення на частку ОСОБА_7, а також стягнути з останньої на свою користь інфляційні втрати у розмірі 5 200 грн, 3 % річних у розмірі 2 000 грн 21 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2013 року позов задоволено.
Ухвалено розірвати договір доручення від 4 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772.
Розірвано договір доручення від 5 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_6 та приватним підприємством «Земля та люди».
Виділено в натурі частку ОСОБА_7 у спільному сумісному майні подружжя, а саме: Ѕ житлового будинку літ. А-2 по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 12 січня 2009 року, виданого Жовтневою районною радою м. Харкова.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 208 000 гривень основного боргу, 5 200 гривень інфляційних втрат та 2 000 гривень 21 копійку - 3 % річних, всього у сумі - 215 200 гривень 21 копійку.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 гривень.
Звернуто стягнення на частку ОСОБА_7 у спільному сумісному майні подружжя, а саме: на Ѕ житлового будинку літ. А-2 по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009 р., виданого Жовтневою районною радою м. Харкова.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції змінено.
У задоволенні позову в частині виділення в натурі частки у праві спільної сумісної власності подружжя та звернення стягнення на неї відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2013 року заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2013 року в частині розірвання договору доручення, укладеного між ОСОБА_6 та приватним підприємством «Земля та люди» 05 січня 2010 року, залишено без змін.
У касаційній скарзі ПП «Земля та люди», посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в частині розірвання договору доручення від 05 січня 2010 року та відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову в цій частині.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд апеляційної інстанції, на підставі доказів поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення районного суду в оскаржуваній частині.
Із матеріалів справи встановлено, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін ухвали апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року, оскільки вона є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу приватного підприємства «Земля та люди» відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич О.В. Кафідова О.В. Умнова