24 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Савченко В.О., Фаловської І.М., Гримич М.К., Кафідової О.В., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року,
У листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди завданої залиттям його квартири АДРЕСА_1, яке сталося з вини відповідача, який є власником квартири АДРЕСА_2.
У зв'язку з чим просив суд стягнути з ОСОБА_7 на свою користь матеріальну шкоду, визначену з урахуванням будівельно-технічної експертизи, та моральну шкоду у розмірі 2 500 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 9 096 грн, моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн, вартість проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 2 448 грн 60 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Суд апеляційної інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року, оскільки воно є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич О.В. Кафідова
О.В. Умнова