Ухвала від 18.12.2014 по справі 6-38597св14

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І., Журавель В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Кузьмівський» про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Кузьмівський», подану представником - Тарасюком Юрієм Миколайовичем, на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 5 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 вересня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Кузьмівський» (далі - ССОК «Кузьмівський») про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з весни 2011 року працював на посаді майстра лісу ССОК «Кузьмівський). Наказом від

1 листопада 2012 року № 12-11/01/01 ОСОБА_4 звільнено із займаної посади за п. 4 ст. 40 КЗпП України. На момент звільнення, ССОК «Кузьмівський» в порушення вимог ст. 116 КЗпП України не провів повного розрахунку при звільненні та не виплатив в повному обсязі заборгованість по заробітній платі та вересень-жовтень 2012 року та за

1 листопада 2012 року. Листом від 3 листопада 2012 року позивача повідомлено про звільнення та останній 4 листопада 2012 року прибув до ССОК «Кузьмівський» для отримання розрахунку та трудову книжку, однак розрахунку проведено не було та трудова книжка видана не було по причині її недооформлення. Разом з тим, 25 листопада 2012 року головою кооперативу ОСОБА_6 поставлено відтиск печатки під записом у трудовій книжці про звільнення та була вручена, однак розрахунку проведено не було. Під час звернення з трудовою книжкою до Центру зайнятості для взяття на облік, позивачу було відмовлено, оскільки трудова книжка належно неоформлена, а саме: відсутній відтиск печатки на першій сторінці трудової книжки та відсутній підпис особи, відповідальної за видачу трудової книжки. Про наведені обставини, позивач 27 листопада 2012 року в телефонному режимі повідомив лісничого ССОК «Кузьмівський» ОСОБА_7, якому привіз трудову книжку. Крім того про неналежне оформлення трудової книжки також було повідомлено і голову кооперативу - ОСОБА_6, на що останній пообіцяв виправити недоліки. Оскільки трудової книжки позивач не отримав, останній просив стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки та відшкодувати моральну шкоду.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від

5 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ССОК «Кузьмівський» про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ССОК «Кузьмівський» на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 23 508 грн 97 коп. та завдану моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 вересня

2014 року рішення Сарненського районного суду Рівненської області від

5 серпня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ССОК «Кузьмівський» -

Тарасюк Ю.М. просить скасувати рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 5 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 вересня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем в день звільнення, позивачеві не видано належним чином оформлену трудову книжку.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Ведення трудових книжок працівників на підприємстві здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України від

29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція).

Частинами 6, 7 п. 4.1 Інструкції встановлено, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки судами встановлено, що невидача належно оформленої трудової книжки в день звільнення виникла саме з вини роботодавця, суди прийшли до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 5 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 вересня 2014 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Кузьмівський», подану представником - Тарасюком Юрієм Миколайовичем, відхилити.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 5 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 вересня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Кузьмівський» про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Н.А. Горелкіна О.І. Євтушенко В.І. Журавель

Попередній документ
42007814
Наступний документ
42007816
Інформація про рішення:
№ рішення: 42007815
№ справи: 6-38597св14
Дата рішення: 18.12.2014
Дата публікації: 26.12.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: