Копія
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Смоковича М.І.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.
при секретарі: Марушевському А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим на рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя від 17.02.2004 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя про стягнення заборгованості з виплати пенсії, -
У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя про стягнення заборгованості з виплати пенсії, в якому зазначав, що відповідачем в листопаді 2001 року безпідставно здійснено перерахунок пенсії та зменшено її розмір з 537,34грн. до 354,09грн., чим порушено його, ОСОБА_1, право на пенсію, визначену чинним законодавством для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17.02.2004 року, залишеним без зміни ухвалою суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2004 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим здійснити виплату пенсії відповідно до вимог діючого законодавства та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.11.2001 року по 01.03.2004 року в сумі 5620 грн. 11 коп. та держмито в сумі 51 грн.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя, не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, посилається на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_1 у листопаді 2001 року безпідставно зменшили розмір встановленої до виплати пенсії.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.11.1999року частина 3 статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» була викладена у новій редакції, відповідно до якої працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Згідно з підпунктом «в» пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 року «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугою років працівникам авіації та льотно-випробного складу» під час підвищення пенсій за рішеннями Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів «а» і «б» цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
За таких обставин, положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.
Разом з тим, дія Постанови Кабінету Міністрів України № 374 від 28.03.2002 року «Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також пенсій призначених відповідно до інших Законів України, які раніше не підвищувалися» поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації згідно з ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12%.
Інших рішень Уряду України, після внесення 17.11.1999 року змін до ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.
Судами встановлено, що в листопаді 1999 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років як працівнику льотного складу цивільної авіації відповідно до вимог ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 346,74грн., яка була розрахована з його заробітної плати з 01 липня 1997 року по 31 жовтня 1999 року із застосуванням коефіцієнта зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства станом на листопад 1999 року.
В подальшому з травня 2001року за заявою ОСОБА_1 помилково був проведений перерахунок його пенсії зі застосуванням коефіцієнту зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства на момент звернення за перерахунком, а не на момент призначення пенсії, що призвело до встановлення пенсії в розмірі 537, 34 грн. - більшому, ніж належало відповідно до вимог чинного законодавства, що було витравлено відповідачем у листопаді 2001 року.
Враховуючи наведене, виправлення управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя помилки і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії та порушенням прав ОСОБА_1
З урахуванням викладеного, у судів першої та апеляційної інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а тому постановлені у справі судові рішення є незаконними.
Зважаючи на те, що у справі відсутня необхідність у збиранні або у додатковоій перевірці доказів, обставини справи встановлені судом повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, - судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення, яким слід відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17.02.2004 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про стягнення заборгованості з виплати пенсії скасувати.
ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя