іменем україни
17 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О.,Маляренка А.В.,Нагорняка В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про втрату права на житлову площу та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення в житлове приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказали, що в 1958 році чоловік ОСОБА_10 отримав квартиру в будинку АДРЕСА_1 на сім'ю з чотирьох осіб. Квартира складається з трьох кімнат, житловою площею 42, 9 кв. м. Розпорядженням Червоноградської міської ради від 14 червня 1993 року № 208 в зв'язку із смертю чоловіка, основним квартиронаймачем спірної квартири було визнано ОСОБА_4 Квартира неприватизована.
ОСОБА_6, що є невісткою позивачів, зареєстрована в спірній квартирі з січня 1988 року, внучка Наталія зареєстрована з липня 2008 року, внучка ОСОБА_9 зареєстрована з липня 2009 року, протягом дев'яти років невістка проживає окремо від сина. У серпні 2009 року шлюб між ними було розірвано.
Відповідачі тривалий час не проживають у спірній квартирі, не сплачують комунальних послуг, не проводять ремонт у квартирі, не здійснюють обслуговування квартири, а тому на підставі ст. 107 ЖК України просили визнати їх такими, що втратили право на житло у спірній квартирі, з дня вибуття.
ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 звернулися до суд із зустрічним позовом про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні житлом та вселення в житлове приміщення, обґрунтовуючи його тим, що вони зареєстровані в спірній квартирі і як члени сім'ї наймача, відповідно до ст. ст. 64, 65 ЖК України, вони користуються нарівні з наймачем усіма правами.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 04 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2014 року, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 в користуванні житлом в будинку АДРЕСА_1 в м. Червонограді шляхом надання ключів від замків вхідних дверей та надання вільного доступу в спірне житло. Вселено ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_9 у будинок АДРЕСА_1 в м. Червонограді.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з доведеності зустрічного позову та наявності передбачених ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, підстав для вселення ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_9 у спірне житлове приміщення.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.О. Леванчук А.В. Маляренко В.А. Нагорняк