м. Київ
28 листопада 2014 року 810/6181/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі - відповідач) про зобов'язання до вчинити певні дії.
Предметом позову в даній справі є дії відповідача по відмові позивачу у реєстрації права власності на належний позивачу об'єкт нерухомості - домоволодіння житловою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3221455500:024:0021. (далі - житловий будинок).
Так, з матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача 05.08.2014 з заявою про реєстрацію житлового будинку (далі - заява від 05.08.2014). До цієї заяви позивачем відповідачу були надані:
- Рішення Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області від 23.01.2009 року за № 6 про погодження проекту по реконструкції по переобладнанню частини власного житлового будинку в магазин промислових, електро та господарчих товарів по вул. Київській,166.
- Виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку пл.0,0300 га., з цільовим призначенням землі комерційного призначення.
- Декларація про готовність об'єкта до експлуатація зареєстрована 24.02.2013 року.
- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно на житловий будинок від 22.08.2014 року.
- Та інші документи.
22.08.2013 відповідачем було винесено рішення за №16157269 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (далі - рішення №16157269). Зі змісту зазначеного рішення слідує, що підставою для відмови відповідача у реєстрації за позивачем права власності , відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Цивільного кодексу України, Порядку про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року № 868, було надано пакет документів, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно. В результаті відсутності зазначеного пакету документів, право власності на іншу частину будинку не зареєстровано. Житловий будинок власника був поділений на дві частини, одна з яких була переведена в нежитлове приміщення. Оскільки поділі житлового будинку на дві окремі новостворені житлові частини потрібно їх зареєструвати в реєстрі речових прав на нерухоме майно, потім орган місцевого самоврядування на підставі відповідного рішення переводить одну з новостворених житлових частин у нежитлову, як в даному випадку переведено під магазин.
Таким чином, підставою для винесення оскаржуваного рішення відповідач зазначив, що при поділі житлового будинку на дві окремі новостворені житлові частини потрібно їх зареєструвати в реєстрі речових прав на нерухоме майно, потім орган місцевого самоврядування на підставі відповідного рішення переводить одну з новостворених житлових частин у нежитлову, як в даному випадку переведено під магазин.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача та зазначивши, що ним додані всі документи, що необхідні для державної реєстрації магазину, просить суд визнати відмову відділу державної Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області щодо проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення магазин, що розташований за адресою АДРЕСА_1-неправомірною.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет позову в даній справі, суд виходить з наступного.
Обов'язок державної реєстрації права власності на нерухоме майно закріплене чинним законодавством України, зокрема - статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).
Згідно Порядку встановлено, що орган державноїреєстрації прав, нотаріус після проведення державноїреєстрації права власності на один з новостворених об'єктів нерухомого майна у разі відсутності державної реєстрації права власності на інший новостворенийоб'єкт нерухомого майна має повідомити власника такого об'єкта про проведення державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт. Державнийреєстратор приймає рішення про закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційноїсправи, відкритихщодо об'єкта нерухомого майна, який поділено, після проведення державноїреєстрації права власності щодо останнього новоствореного об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до статті 15 Закону №1952-IV, - державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Станом на час звернення позивача до відповідача із заявою від 05.08.2014 порядок реєстрації права власності на об'єкти нерухомості регулювався Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі - Порядок реєстрації прав на нерухоме майно).
Відповідно до пунктів 20 Порядку реєстрації прав на нерухоме майно, - За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.
У разі проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, державний реєстратор приймає одне рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації щодо таких об'єктів.
Відповідно до пункту 28 Порядку реєстрації прав на нерухоме майно, - Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно пп. 1 п. 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначеніЗаконом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Також, згідно п. 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав зобов'язаний надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до пункту 23 Порядку реєстрації прав на нерухоме майно, - державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Вичерпний перелік підстав за яких відповідач міг прийняти рішення про відмову у державній реєстрації визначений статтею 24 Закону №1952-IV. Так, зазначеною нормою передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;
5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;
6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
З тексту оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації відповідача слідує, що таке рішення було прийняте на підставі п.20 та 28 статті 24 Закону.
Враховуючи вищевикладене, на підставі пп. 1 п. 2 ст. 9, п. 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, для визнання права власності на нерухоме майно, необхідно встановити в порядку цивільного судочинства.
З огляду на зазначене, доводи відповідача щодо прийнятого рішення, яким позивачу було відмовлено у реєстрації права власності на належний житловий будинок матеріалами справи не спростовуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.