м. Вінниця
22 грудня 2014 р. Справа № 802/3812/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання Мельника В.С.,
за участю представників сторін:
позивача Горопашної Л.Р.,
відповідача Охрімовського Я.В., Чайки М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці адміністративну справу
за позовом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Вінницяелектротехнологія"
до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Державної фіскальної служби у Вінницькій області
про визнання не чинними та скасування рішень, -
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Вінницяелектротехнологія"до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання не чинними та скасування рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 серпня 2014 року відповідачем прийнято рішення №0038331700 та №0038341700, якими на позивача за несплату/несвоєчасну сплату єдиного внеску накладено фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 64936,73 гривень.
Не погоджуючись із винесеними податковими рішеннями, позивач звернувся до суду із вимогами визнати не чинними та скасувати зазначені вище податкові рішення.
02 грудня 2014 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про заміну неналежного позивача Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Міндоходів у Вінницькій області на належного Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, оскільки, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби" від 06 серпня 2014 року №311, здійснено реорганізацією територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.
Відповідно до частини 1 статті 52 КАС України визначено, що суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе замінити неналежного позивача Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Міндоходів у Вінницькій області на належного Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила суд позов задовольнити, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у позовній заяві. Окремо зазначила, що той факт, що кошти помилково сплачувалися не на належний рахунок не можна вважати провиною позивача, оскільки єдиний соціальний внесок сплачувався вчасно, всі кошти перебували на рахунках в податковій інспекції, а тому жодних збитків державі позивачем не завдано.
Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні, з підстав викладених в письмових запереченнях і наданих поясненнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.
На момент звернення до суду місцезнаходженням відокремленого підрозділу "Вінницяелектротехнологія" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та адресою його реєстрації є: вул. Колгоспна, 11, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область. Проте, до березня 2014 року реєстраційною адресою підприємства була: Хмельницьке шосе 10-й км, м. Вінниця.
Так, на виконання встановленого обов'язку відокремлений підрозділ "Вінницяелектротехнологія" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до жовтня 2013 року сплачувало єдиний внесок до управління Пенсійного фонду у Вінницькому районі Вінницької області.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VI від 4 липня 2013 року та, відповідно до змін у Податковому Кодексі України, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на Міністерство доходів і зборів України.
Однак, у зв'язку із не повідомленням підприємства про те, що вказані зміни слугували підставою для взяття останнього на облік до територіального органу Міндоходів міста Вінниці, відокремлений підрозділ "Вінницяелектротехнологія" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" продовжував сплачувати єдиний внесок на рахунки територіального органу Міндоходів Вінницького району.
Зважаючи на те, що кошти, які сплачувало підприємство по єдиному внеску надходили на рахунок територіального органу Міндоходів Вінницького району, а не на рахунок територіального органу Міндоходів міста Вінниці, податковий орган дійшов висновку про прийняття 06 серпня 2014 року рішення №0038331700 про застосування штрафних санкцій у розмірі 41645,03 гривень за період з 21 листопада 2013 року по 19 грудня 2013 року та рішення №0038341700 про застосування штрафних санкцій у розмірі 23291,70 гривень за період з 22 жовтня 2013 року по 19 грудня 2013 року (а.с.11,13).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зважає на таке.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 04.07.2013 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" Пенсійний фонд України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, реєстр страхувальників станом на дату набрання чинності цим Законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Згідно п. 41.1. ст. 41 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Пунктом 41.2. ст. 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
У відповідності до вищевказаних змін законодавства з 01.10.2013 року реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску здійснюють територіальні органи Міндоходів України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон).
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч.ч. 8, 11 ст. 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 3 ст. 25 Закону передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Вищевказаними нормами законодавства чітко визначено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня.
Згідно ч. 10 ст. 25 Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Як встановлено судом, позивачем сплачувався єдиний соціальний внесок до органів доходів і зборів своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №№1478, 1475, 1480, 1477, 1479, 1470, 1469 від 07 жовтня 2013 року, №№414, 415 від 15 жовтня 2013 року, №№1595, 1596 від 22 жовтня 2013 року, №№1646, 1645 від 31 жовтня 2013 року, №№1674, 1675, 1673, 1676, 1677, 1678 від 06 листопада 2013 року (а.с.23-41).
Крім того, вимогу, яка б свідчила про наявність недоїмки у відокремленого підрозділу "Вінницяелектротехнологія" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" зі сплати єдиного внеску орган доходів і зборів позивачу не надсилав.
Також, суд зазначає, що сплата підприємством єдиного внеску до Вінницького відділення ОДПІ, а не за основним місцем обліку платника єдиного внеску - міського відділення Вінницької ОДПІ не може вважатися недоїмкою, оскільки, як встановлено, вищевказані органи доходів та зборів, а саме Вінницьке відділення та міське відділення є однією юридичною особою - Вінницькою ОДПІ, а тому всі кошти по єдиному внеску перебували на рахунках податкового органу незалежно від того, до якого відділення вони сплачені.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Аналіз викладених норм законодавства та встановлених у справі фактичних обставин, свідчить про те, що рішення податкового органу №0038331700 та №0038341700 прийняті 06 серпня 2014 року є помилковими та таким, що суперечить чинному законодавству, а тому вимоги позивача стосовно визнання їх не чинним та скасування підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративному судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 11 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В судовому засіданні позивачем надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржувані рішення податкового органу прийнято з порушенням норм законодавства України. В той же час відповідач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати не чинними і скасувати рішення Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06 серпня 2014 року № 0038331700, №0038341700.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.