10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кузнєцов Д.В.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"23" грудня 2014 р. Справа № 295/14334/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "27" жовтня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,
У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Богунського районного суду м.Житомира з позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просив визнати бездіяльність відповідача по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірною та стягнути на користь позивача різницю недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 1 групи за 2014 рік у розмірі 6915,00 грн., грошової допомоги до 5-го травня за 2014 рік.
Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 27 жовтня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано протиправними дії та бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік, як інваліду війни 1 групи, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації здійснити нарахування, а Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести виплату ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2014 рік, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 10- мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни 1 групи та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, згідно ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту".
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат №338/22 від 12.09.2014 року, позивачу у 2014 році разову грошову допомогу до 5 травня було виплачено у розмірі 2575,00 грн., виплата була проведена у розмірі, визначеному постановою КМУ від 16.04.2014 року №102 "Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (а.с. 9).
Позивач, не погоджуючись з вказаними діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому позов підлягає до задоволення.
Колегія суддів погоджується з тим, що позивач має право на нарахування та виплату у 2014 році разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до приписів Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах:
- інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
- II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
- III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 21 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" була змінена вище зазначена стаття Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме зазначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України Про Державний бюджет.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п.20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", стосовно виплати щорічної разової допомоги.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2014 році зміни до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" станом на час виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня не вносилося.
Таким чином, відповідач у 2014 році повинен був застосовувати законодавство, яке діяло на час проведення відповідної щорічної виплати грошової допомоги до 5 травня, а саме, ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції від 09.07.2007 року, зокрема, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах:
- інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
- II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
- III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Право на встановлення у 2014 році розміру разової грошової допомоги до 5 травня надано Кабінету Міністрів України законодавцем не було. А тому при виплаті позивачу даної допомоги, відповідач повинен був керуватися положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Посилання відповідача, як на правомірність своїх дій, щодо проведення виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення позивачу, відповідно до постанови КМУ від 16.04.2014 року №102 "Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо), підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при здійсненні позивачу нарахування або перерахунку пенсії застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанов КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних дій, що є предметом оскарження.
Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст.71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач, провівши виплату щорічної допомоги до 5 травня у 2014 році в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України, діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Доводи відповідача про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, не є переконливими, оскільки зазначені зміни до Закону були внесені лише 31 липня 2014 року (набрали чинності з 03 серпня 2014 року), тобто після проведених позивачу виплат.
За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від "27" жовтня 2014 р. без змін.
Стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в дохід Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість грн. 54 коп.)
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
Роздруковано та надіслано: рек з пов про вруч
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1, 10004
3, 4- відповідачам: Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вул.Черняховського,105, м.Житомир, 10005
Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації вул.Черняховського,105, м.Житомир, 10005
- ,