18 грудня 2014 року Справа № 876/5744/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування рішення,
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, позовні вимоги якого пізніше уточнила, про скасування рішення Сокільницької сільської ради №99 від 5 лютого 2004 року в частині надання безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0891 га; скасування державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ №351933 зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Сокільницької сільської ради за №01:05:458:04614 від 21.12.2005 року, скасування державної реєстрації права власності (від 18.06.2013 року номер запису 1343225) та свідоцтва про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4623686400:01:003:0148, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 85609946236.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Сокільницької сільської ради від 5 лютого 2004 року №99 в частині надання безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0891 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Визнано незаконним та скасовано державний акт на право приватної власності на землю в АДРЕСА_1, серія ЯБ №351933, зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Сокільницької сільської ради за №01:05:458:04614 від 21.12.2005 року на ім'я ОСОБА_3. Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію права власності (від 18.06.2013 року номер запису 1343225) на земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4623686400:01:003:0148, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 85609946236 на ім'я ОСОБА_1. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4623686400:01:003:0148, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 85609946236 на ім'я ОСОБА_1.
Не погодившись із таким судовим рішенням, його оскаржила ОСОБА_1, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність оскаржуваної постанови вимогам чинного законодавства, просила скасувати оскаржувану постанову і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Обгрунтовуючи свою незгоду із судовим рішенням, апелянт зазначила, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування правовстановлюючих документів не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки містять спір про право.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
Представник апелянта ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення апеляційної скарги.
Інші особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а тому відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
А згідно ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Частиною 1 статті 125 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Таким чином, після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельну ділянку виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені у статтях 152 Земельного Кодексу України та 16 Цивільного кодексу України.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 1 жовтня 2013 року у справі за позовом заступника прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим в інетерсах Республіканського комітету Автономної республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища до Кореїзької селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень, а також у постанові від 4 лютого 2014 року у справі за позовом фізичної особи до Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування рішень та державних актів на земельні ділянки.
Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що на підставі рішення Сокільницької сільської ради №99 від 5 лютого 2004 року ОСОБА_3 отримала відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0891 га, тобто зазначене рішення, яке є актом індивідуальної дії, вичерпало свою юридичну силу після реалізації, а саме: після одержання власником земельної ділянки документів, що посвідчують право власності та його державної реєстрації.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За правилами ч. 1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і закриває провадження у спраі з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
З огляду на вище викладене, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що наявні підстави для її скасування з закриттям провадження по справі.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2014 року по справі № 450/3475/13-а - скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 грудня 2014 року.