11 грудня 2014 р. Справа № 876/9493/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Левицької Н. Г.,
з участю: секретаря судового засідання Сідельник Г. М.
особи, яка подала апеляційну
скаргу (позивача) ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Цебрівського Р. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року по справі №2а - 6930/12/1370 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1133 від 13 липня 2012 року в частині накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 (позивача по справі); поновити позивача на посаді старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області; визнати дії відповідача протиправними та скасувати наказ т.в.о начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №240о/с від 31 липня 2012 року в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України у запас за пунктом 64 «є». Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; стягнути з відповідача на користь позивача середній розмір грошового утримання за час вимушеного прогулу із 13 липня 2012 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року провадження №2а - 6930/12/1370 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу зупинено до прийняття Прокуратурою Львівської області процесуального рішення за результатами досудового розслідування.
Позивач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду і просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що встановлені за результатами досудового розслідування у кримінальній справи певні факти жодним чином не впливають на правильне вирішення даної адміністративної справи.
В судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу (позивач) та його представник підтримали викладені в апеляційній скарзі доводи, а також пояснили, що судовим рішенням суду апеляційної інстанції кримінальну справу було направлено прокурору для проведення досудового розслідування. До вирішення кримінальної справи провадження в адміністративній справі може бути зупинено у випадку перебування такої кримінальної справи в провадженні суду.
Представник відповідача не погодився із доводами апеляційної скарги і вважає прийняте рішення про зупинення провадження в адміністративній справі законним, так як справу не може бути вирішено до прийняття відповідного рішення за результатами досудового розслідування.
Вислухавши суддю - доповідача, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та його представника, представника відповідача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки судом першої інстанції обставин справи та застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи наявні підстави для зупинення провадження у справі до прийняття Прокуратурою Львівської області процесуального рішення за результатами досудового розслідування, оскільки обставини встановлені за результатами досудового розслідування у кримінальній справі №183 - 0279 можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Як убачається з матеріалів справи, і зокрема, із змісту оспорюваного наказу №1133 від 13 липня 2012 року, позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України на підставі висновку службового розслідування з приводу порушення кримінальної справи № 183-0279 відносно посадових осіб Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області за вчинення суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ст. ст. 146 ч. 2, 365 ч. 2 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №183 - 0279. У зв'язку з постановленням 15 серпня 2014 року Апеляційним судом Львівської області ухвали про скасування вироку суду першої інстанції і направлення справи для проведення додаткового розслідування, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року провадження у даній справі було поновлено. Суд, поновлюючи провадження у справі, зазначив, що відсутній факт розгляду справи в порядку кримінального судочинства, а відтак відсутні обставини, які зумовили зупинення провадження у справі.
Згідно повідомлення прокурора Шевченківського району м. Львова від 23 вересня 2014 року кримінальна справа №183 - 0279 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 365, ч.2 ст. 146 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 365, ч.2 ст. 146 Кримінального кодексу України та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 365, ч.2 ст. 146 Кримінального кодексу України отримана 22 вересня 2014 року на підставі ухвали Апеляційного суду Львівської області від 15 серпня 2014 року і цього ж дня направлена у прокуратуру Львівської області, оскільки проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, підслідність яких відноситься до органів прокуратури, здійснюється слідчим відділом прокуратури Львівської області.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.
Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави та порядок зупинення і поновлення провадження у справі. При цьому вказаною правовою нормою визначені як випадки обов'язкового зупинення провадження у справі, так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі.
Зокрема, відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 156 Кодексу суд зупиняє провадження в адміністративній справі у випадку неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства. Також, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - до терміну, встановленого судом.
Тобто, таке право надано суду за наявності причин, які встановлені судом. Проте, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що обставини, встановлені за результатами досудового розслідування, можуть мати істотне значення для правильного вирішення адміністративної справи, не вказавши при цьому які саме обставини можуть мати таке значення.
Крім цього, як було зазначено вище, статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено спеціальний випадок обов'язкового зупинення провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі. Таким чином відповідні обставини у кримінальному провадженні повинні бути встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили і саме до встановлення цих обставин зупиняється провадження в адміністративній справі. Зазначене узгоджується з положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України щодо наявності підстав для звільнення від доказування у зв'язку із встановленням судовим рішенням, що набрало законної сили, певних обставин. Слід зазначати, що описаний вище випадок обов'язкового зупинення провадження в адміністративній справі пов'язується із наявністю таких обставин як: наявність в провадженні суду відповідної справи; неможливості вирішення адміністративної справи до постановлення рішення у іншій справі.
При таких обставинах висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження в адміністративній справі не підтверджений матеріалами справи, оскільки суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі із зазначених підстав, фактично застосував положення п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, висновок про наявність підстав для зупинення провадження у справі суперечить висновку суду першої інстанції, викладеному в ухвалі від 10 вересня 2014 року про поновлення провадження у цій же справі.
Тобто наявні у справі матеріали не підтверджують обставин, на які посилається суд першої інстанції, як на підставу прийняття оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи. Згідно ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині ухвали зазначаються мотиви, з яких суд дійшов до певних висновків, і закон, яким керувався суд при постановленні ухвали.
Порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та невідповідність висновків суду обставинам справи згідно ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Тому, колегія суддів вважає, що ухвалу з наведених вище мотивів слід скасувати, а матеріали справи за вказаним адміністративним позовом - направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 204, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2014 року по справі №2а - 6930/12/1370 скасувати.
Матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
Н. Г. Левицька
Ухвалу у повному обсязі складено 16 грудня 2014 року.