11 грудня 2014 р. Справа № 876/6384/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Левицької Н. Г.
з участю: секретаря судового засідання Сідельник Г. М.
представника особи, яка подала
апеляційну скаргу (відповідача) Роговик М. П.
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Івано - Франківського обласного центру зайнятості на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року по справі №809/1218/14 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Івано - Франківського обласного центру зайнятості про визнання протиправним пункт наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності за № 55 від 04 березня 2014 року та скасування в частині оголошення догани, -
ОСОБА_2 звернулася до Івано - Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Івано - Франківського обласного центру зайнятості і просила визнати незаконним пункт 1 наказу директора Івано - Франківського обласного центру зайнятості Горбаля Г. М. від 04 березня 2014 року за №55 та в частині оголошення їй догани за неналежне виконання своїх посадових обов'язків - скасувати з підстав відсутності факту дисциплінарного проступку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказані в наказі про притягнення її до дисциплінарної відповідальності обставини та факти не відповідають дійсності і спрямовані на формування умов показникової форми діяльності щодо виявлених уявних порушень. Зазначає, що діяла виключно в межах та у спосіб, передбачені законодавством, що повністю виключає факт наявності дисциплінарного правопорушення та вини у його вчиненні.
Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу директора Івано - Франківського обласного центру зайнятості Горбаля Г. М. за №55 від 04 березня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу активної підтримки безробітних Калуського міськрайонного центру зайнятості Івано - Франківської області ОСОБА_2.
Відповідач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції і подав до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани були дотримані вимоги статей 147 - 149 Кодексу законів про працю України, а саме: від ОСОБА_2 отримано письмове пояснення; враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку та попередню роботу працівника; стягнення накладено органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника; дотримано строк та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також, зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення безпідставно посилається на факт відсутності шкоди органам служби зайнятості внаслідок порушення позивачем посадових обов'язків, оскільки закон не вимагає настання будь - яких шкідливих наслідків внаслідок вчинення порушення. Вважає, що для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо самого факту порушення, який у даному випадку виявлений перевіркою прокуратури.
В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу (відповідача) підтримала обставини, викладені на обґрунтування доводів апеляційної скарги і вважає, що постанова суду першої інстанції із зазначених підстав підлягає скасуванню, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Позивач не погодилася з апеляційною скаргою відповідача і вважає, що викладені у ній обставини та доводи не дають підстав для скасування постанови суду першої інстанції, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Вислухавши доповідь судді - доповідача, доводи представника особи, яка подала апеляційну скаргу (відповідача) та позивача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується відсутність в діях позивача факту дисциплінарного проступку при здійсненні реєстрації безробітних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також відсутність в діях позивача об'єктивної сторони дисциплінарного проступку при здійсненні реєстрації безробітних ОСОБА_7 та ОСОБА_8. У зв'язку з цим за висновком суду першої інстанції, відсутній факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який міг би бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є державним службовцем, 20 липня 1994 року прийняла присягу державного службовця. Із 02 липня 2012 року до 08 січня 2014 року працювала на посаді головного спеціаліста відділу організації працевлаштування населення Калуського міськрайонного центру зайнятості, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці позивача, копія якої наявна в матеріалах справи та копією присяги державного службовця.
В період з 07 лютого 2014 року до 17 лютого 2014 року Калуською міжрайонною прокуратурою Івано - Франківської області в порядку нагляду за додержанням і застосуванням Законів України «Про зайнятість населення», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» проведено перевірку Калуського міськрайонного центру зайнятості.
За результатами перевірки до Калуського міськрайонного центру зайнятості внесено подання за №78 - 706 від 17 лютого 2014 року, відповідно до якого посадовими особами даного центру при реалізації державної політики у сфері зайнятості були допущені порушення вимог чинного законодавства. Зокрема, в поданні зазначено, що при веденні картки неповнолітнього безробітного ОСОБА_6 не вказано чи уже працював він раніше до надання статусу безробітного. В обліковій картці ОСОБА_5 відсутні відомості про те, що особа є інвалідом, не зазначено групу інвалідності, а також не вказано період, на який встановлено інвалідність та професії, які доступні особі за станом здоров'я. При наявності в особовій справі ОСОБА_5 індивідуальної програми реабілітації та всіх необхідних даних, вказані відомості посадовими особами Калуського міського центру зайнятості до уваги не взяті. Аналогічні порушення допущено при ведені особових справ ОСОБА_9 та ОСОБА_7, в результаті чого особи позбавлені додаткових гарантій на працевлаштування; встановлено, що 30 вересня 2013 року заявникові ОСОБА_8 не роз'яснено його права та обов'язки.
Дане подання було направлено Калуському міськрайонного центру зайнятості з вимогою усунення виявлених правопорушень та притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб відповідача, серед яких головний спеціаліст відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_2 (позивач по справі).
Калуським міськрайонним центром зайнятості 19 лютого 2014 року за №387 - 01/11 - 14 вищевказане подання направлене Івано - Франківському обласному центру зайнятості для вирішення по суті.
Пунктом 3 наказу директора Івано - Франківського обласного центру зайнятості Горбаля Г. М. від 04 березня 2014 року за № 55 за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, зазначених у поданні Калуського міжрайонного прокурора від 17 лютого 2014 року, ОСОБА_2 оголошено догану.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Згідно ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №198 від 20 березня 2013 року під час проведення реєстрації працівник територіального органу Державної служби зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно - аналітичній системі Державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики.
Інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», пред'являє пенсійне посвідчення або посвідчення особи, яка отримує відповідну державну соціальну допомогу, і подає довідку до акта огляду медико - соціальною експертною комісією та індивідуальну програму реабілітації.
Тобто об'єктом дисциплінарного проступку в даному випадку є наявність посадового обов'язку роз'яснення прав особам, що звертаються до Калуського міськрайонного центру зайнятості, як територіального органу Державної служби зайнятості за отриманням статусу безробітного та внесення в Єдиній інформаційно - аналітичній системі Державної служби зайнятості персональної картки, в якій зазначаються в тому числі відомості про інвалідність особи, групи інвалідності, періоду встановлення інвалідності, інших персональних даних.
Матеріалами справи підтверджується, що реєстрація безробітного ОСОБА_6, 07 вересня 1995 року позивачем не здійснювалася, оскільки такі дії проведені іншою посадовою особою - ОСОБА_10, що відображено в персональній картці №090113071500015, долученій до матеріалів справи. Також позивачем не вчинялося будь - яких інших технологічних операцій чи реєстраційних дій при наданні послуг центром зайнятості безробітному ОСОБА_6.
Щодо невнесення відомостей до персональної картки безробітної ОСОБА_5 про встановлення їй інвалідності, групи інвалідності, періоду встановленої інвалідності при здійсненні реєстрації її як безробітної 13 вересня 2013 року, матеріалами справи підтверджується, що інвалідність ОСОБА_5 встановлено вперше 17 січня 2014 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні факти вчинення дисциплінарного проступку при реєстрації ОСОБА_6 та ОСОБА_5.
30 вересня 2013 року позивачем здійснено реєстрацію безробітного ОСОБА_8, яким подано до Калуського міськрайонного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України за № 270 від 16 травня 2013 року.
В бланку заяви при реєстрації безробітним ОСОБА_8 навпроти напису про ознайомлення з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, не зроблено жодної відмітки, однак вказана заява ним підписана.
Колегія суддів вважає, що відсутність відмітки не є підтвердженням факту невиконання позивачем, що здійснювала реєстрацію безробітного, обов'язку роз'яснення прав та вручення пам'ятки. Окрім цього, як встановлено судом, в подальшому безробітний ОСОБА_8 надав пояснення начальнику відділу організації працевлаштування населення Калуського міськрайонного центру зайнятості, у якому підтвердив, що при реєстрації його як безробітного йому було роз'яснено права та обов'язки.
Також, 02 липня 2013 року позивачем здійснено реєстрацію безробітної ОСОБА_7, заповнено в Єдиній інформаційно - аналітичній системі Державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначено персональні дані безробітної.
На час звернення безробітній ОСОБА_7 було встановлено третю групу інвалідності, розроблена щодо неї індивідуальна програма реабілітації інваліда, відомості про що подано безробітною ОСОБА_7
В роздрукованій персональній картці зареєстрованої безробітної ОСОБА_7, яка була предметом перевірки Калуською міжрайонною прокуратурою відомості про інвалідність безробітної ОСОБА_7 відображені тільки частково - вказано групу інвалідності. Інших відомостей про інвалідність в цій картці не відображено.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, роздрукована персональна картка є перенесенням відомостей з персональної картки в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Державної служби зайнятості на паперовий носій.
Крім цього, як було встановлено судом, позивачем 02 липня 2013 року при здійсненні реєстрації безробітної ОСОБА_7 в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Державної служби зайнятості внесено відомості та зареєстровано довідка до акта огляду МСЕК з висновком про умови та характер праці, індивідуальна програма реабілітації інваліда, за даними яких внесено відомості про групу інвалідності, дати початку та закінчення встановленої інвалідності, причини інвалідності, професії доступні за станом здоров'я.
Згідно ст. 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
В порушення вищевказаної норми відповідачем пропущено строк для накладення дисциплінарного стягнення визначеного ст. 148 Кодексу законів про працю України, оскільки зазначений прокурором факт вчинення дисциплінарного проступку при здійсненні реєстрації безробітних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мали місце відповідно 02 липня 2013 року та 15 липня 2013 року, а оскаржуваний наказ виданий 04 березня 2014 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сам факт внесення подання прокурором не є беззаперечним доказом, який підтверджує вчинення дисциплінарного проступку і відповідно єдиною підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто, державний службовець може бути підданий дисциплінарному стягненню виключно у випадку, якщо вказані у акті прокурорського реагування порушення чинного законодавства знайшли своє підтвердження в ході відповідної перевірки та за умови дотримання порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначеного чинним законодавством, в тому числі і строку прийняття відповідного рішення. Проте, в наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відображені відомості зазначені Калуським міжрайонним прокурором у внесеному поданні за №78 - 706 від 17 лютого 2014 року. Будь - якої самостійної оцінки виявленим фактам порушень відповідачем не надано, оскільки не зазначено які саме порушення допущені кожним працівником, не визначено ступінь тяжкості вчинених проступків і заподіяну ними шкоду, не зазначено обставини, за яких вчинено проступок, не надано оцінки попередній роботі працівників, які притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.
Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Івано - Франківського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року по справі №809/1218/14 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Івано - Франківського обласного центру зайнятості про визнання протиправним пункт наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності за №55 від 04 березня 2014 року та скасування в частині оголошення догани - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
Н. Г. Левицька
Ухвалу в повному обсязі складено 16 грудня 2014 року.