м. Київ
22 грудня 2014 року 810/6252/14
Колегія суддів Київського окружного адміністративного суду в складі суддів Терлецька О.О., Лиска І.Г., Щавінський В.Р.
при секретарі судового засідання Акопян Е.Н.,
за участю:
представника позивача - Гончарук М.П.,
предстанвика відповідача 1 - не з?явився,
представника відповідача 2 - Бездоля Ю.О.,
представника 3 особи - Семененко Н.С.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ТОВ "ЄВРОГАЗСЕРВІС" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправної та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврогазсервіс» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач-1) та Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач-2), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» (далі - третя особа).
Відповідач-2 був залучений судом протокольною ухвалою від 17.12.2014 в якості другого відповідача по справі, у зв'язку з відсутністю у відповідача-1 статусу юридичної особи та в порядку ч.3 ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зміст позову складають позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відповідача-1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-1610/6-7/10-10/1610/08/03 від 16.10.2014 (далі - оскаржуване рішення).
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, які обґрунтовували порушеннями проведення перевірки відповідачем за наслідками якої було прийняте оскаржуване рішення та необґрунтованістю висновків акта перевірки, на підставі яких було прийняте оскаржуване рішення.
Представник третьої особи також підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи свою позицію безпідставністю висновків акта перевірки відповідача, на підставі яких було винесено оскаржуване рішення.
Відповідач-2 проти позову заперечив. Свої заперечення обґрунтовує тим, що перевірка була проведена в порядку та спосіб передбачений чинним законодавством, а висновки базуються на кваліфікованому аналізі досліджених при перевірці обставин та документів посадовими особами відповідача-1.
Дослідивши обставини справи суд встановив наступне.
31.07.2014 відповідачем-1 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил третьою особою. За наслідками зазначеної вище перевірки 31.07.2014 відповідачем-1 було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (далі - Акт перевірки).
Зі змісту Акта перевірки слідує, що єдиною особою, щодо якої було проведено перевірку - є третя особа у даній справі. Таким чином діяльність позивача не була предметом перевірки, що не було спростовано і представником відповідача-2 ні письмовими, ні усними поясненнями, ні документами поданими в якості доказів у справі.
Однак, незаважаючи на те, що діяльність відповідача не була визначена як предмет перевірки, і за умов незалучення позивача до перевірки, як господарюючого суб?єкта, що підлягає перевірці, відповідач-1 в Акті перевірки встановив обставини порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, і зокрема, - ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011.
На підставі зазначених вище висновків Акта перевірки, відповідачем-1 7.10.2014 було складено протокол №1-Л-З-0710/478 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Протокол про правопорушення), яким було призначено до розгляду праву про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
16.10.2014 відповідачем-1 на підставі Акта перевірки та Проколу про правопорушення було винесено оскаржуване рішення, яким визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого нормою абз.3 п.5 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Зазначена норма передбачає притягнення до відповідальності суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, за виконання будівельних робіт на об'єктах V категорії складності без отримання дозволу на їх виконання, - у вигляді штрафу у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
З письмових пояснень представника відповідача-2, підтверджених в судовому засіданні, слідує що оскаржуване рішення було винесене щодо позивача в межах та в порядку державного архітектурно-будівельного контролю, який передбачений ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд приходить до висновку про те, що відповідач-1 діяв не в порядку здійснення своїх управлінських повноважень, передбачених в межах державного архітектурно-будівельного контролю, який передбачений ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що має наслідком порушення статті 19 Конституції України. В свою чергу діяльність відповідача-1 поза межами і порядку, визначеного законодавством України не може призвести до легітимного рішення за наслідками такої діяльності. Відтак, оскаржуване рішення, яке було винесене поза межами порядку, передбаченого чинним законодавством, - є протиправним та підлягає скасуванню.
Свої висновки суд обґрунтовує наступним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», - державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Закону в України діє Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553 (далі - Постанова №533).
Відповідно до ч.5 Постанови №533, - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
Відповідно до ч.ч.7 - 9 Постанови №533, - позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
-
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках. Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Системний аналіз зазначених вище норм приводить суд до висновку, що єдиною формою реалізації відповідачами державного архітектурно-будівельного контролю є проведення перевірок суб'єктів господарювання в порядок та спосіб, визначений Постановою №533.
Позапланова перевірка може бути проведена лише за умови настання вичерпного переліку підстав. Жодної з таких підстав відповідачі не називають. Натомість з направлення на проведення позапланової перевірки від 17.07.2014, копія якого представник відповідача-2 надав суду, слідує, що підставою для проведення перевірки був наказ Інспекції ДАБК у Київській області від 8.01.2014 р. №01 «ОД» із змінами, який суду відповідачами не був наданий.
Окрім того, із зазначених вище норм Постанови №533 слідує принцип безпосередньої участі особи, щодо якої проводиться перевірка у ході такої перевірки, що забезпечує такій особі право впливати на висновки перевірки та на рішення, які приймаються за висновками такої перевірки, а також - є гарантією дотримання принципів об'єктивності, повноти, рівності, та безсторонності при прийнятті рішень суб'єктами владних повноважень.
Дотримання всіма суб'єктами владних повноважень таких принципів, як об'єктивність, повнота, рівність, та безсторонність - визначене і ст.2 КАС України, як обов'язкова умова для визначення адміністративним судом оскаржуваного в адміністративній справі рішення як правомірного.
Не визначення відповідачами позивача як учасника позапланової перевірки і незабезпечення участі позивача в такій перевірці спричиняє не легітимність висновків Акта перевірки щодо позивача, та, відповідно, - безпідставність винесення оскаржуваного рішення за такими висновками.
За таких умов суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної-архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-1610/6-7/10-10/1610/08/03 від 16.10.2014 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗСЕРВІС" судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Терлецька О.О.
Судді: Лиска І.Г.
Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 грудня 2014 р.