15 грудня 2014 року 810/6757/14
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., суддів: Лапія С.М., Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної прикордонної служби України
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної прикордонної служби України про визнання позиції, викладеної в службовій записці управління кадрів від 11.11.2014 вих. №10-504, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та про зобов'язання зарахувати до календарної вислуги років полковника юстиції ОСОБА_1 час його навчання у цивільному вищому навчальному закладі - Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича після закінчення якого присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу, в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців, а саме 2 роки і 6 місяців.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що начальником управління кадрів Департаменту кадрового забезпечення та роботи персоналом було прийнято рішення, яким було відмовлено позивачу у зарахуванні часу навчання в Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича до вислуги років військової служби, у зв'язку з чим, на думку позивача, така відмова є неправомірною та такою, що порушує його законні права та інтереси.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що особам офіцерського складу час їхнього навчання у цивільних вищих навчальних закладах зараховується до вислуги років виключно при призначенні пенсії. З огляду на те, що звільнення з військової служби позивача не розглядається та ним не ініціюється, відповідач вважає, що ним правомірно було відмовлено у зарахуванні до вислуги років період навчання позивача в Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича.
До початку розгляду справи по суті позивач та представник відповідача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Державній прикордонній службі України, що підтверджується довідкою від 08.09.2014 №10/392.
В період з 01.09.1992 по 30.06.1997 позивач навчався в Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича, де пройшов військову підготовку на кафедрі військової підготовки при Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича у 1996 році, що підтверджується Атестаційним листом форми №10.
Наказом Міністра оборони України від 22.05.1997 №217 ОСОБА_1 присвоєно військове звання по запасу лейтенант.
В жовтні 2014 року позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив зарахувати до календарної вислуги років період навчання в Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича.
Відповідно до службової записки від 11.11.2014 позивача було повідомлено, що правові підстави зарахування періоду навчання до вислуги років у календарному обчисленні при визначенні тривалості щорічної основної відпустки та надбавки за вислугу років, передбаченої п. 3.1.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425, відсутні.
З даної службової записки вбачається, що підставою для відмови позивачу у перерахунку вислуги років стало посилання на статтю 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", частиною другої якої передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Однак, не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" визначено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), суд зазначив, що Конституція передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи. Це правило також є загальновизнаним принципом права, що має чітко виражену гуманістичну спрямованість
Слід зазначити, що Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VІ були внесені зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", яким було змінено порядок нарахування вислуги років для осіб, які навчалися у цивільних вищих навчальних закладах.
Так, абз. 13 п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" встановлено, що до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Під час розгляду справи судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів було встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.09.1992 по 30.06.1997 навчався в Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича, після закінчення якого йому було присвоєно військове звання лейтенант.
Після закінчення навчального закладу позивач вступив на військову службу.
Оскільки після закінчення вказаного навчального закладу позивачу було присвоєно офіцерське звання до вступу на військову службу, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування часу навчання у Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича до вислуги років позивача.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, доведені під час розгляду справи та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Державної прикордонної служби України у зарахуванні полковнику юстиції ОСОБА_1 часу його навчання в Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича до календарної вислуги років.
Зобов'язати Державну прикордонну службу України зарахувати до календарної вислуги років полковнику юстиції ОСОБА_1 час його навчання в Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича з 01.09.1992 по 30.06.1997, у розрахунку 1 рік навчання - за 6 місяців служби.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Балаклицький А.І.
Судді Лапій С.М.
Щавінський В.Р.