05 грудня 2014 року 2а-3723/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух"
простягнення вихідної допомоги,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" про стягнення вихідної допомоги в сумі 101000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2010 він був звільнений з військової служби в запас за віком та на час його звільнення безперервний стаж його військової служби складав 20 років. При звільненні йому належало сплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного утримання за кожний повний календарний рік служби, однак відповідний розрахунок з ним проведений не був. На час звільнення він проходив службу у Львівському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", у зв'язку з чим він звернувся до цього підприємства з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу, однак йому було відмовлено.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що одноразову грошову допомогу позивачу повинно виплачувати Міністерство оборони України.
Представником відповідача 05.12.2014 подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 МОУ та був направлений у відрядження із залишенням на військовій службі до Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", що підтверджується послужним списком та витягом із наказу Міністра оборони України від 19.04.2004 № 231.
Під час перебування у відрядженні у зв'язку з виходом на пенсію позивач був звільнений з військової служби на підставі п. 63 Положення "Про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України", що підтверджується наказом Міністра оборони України від 13.12.2010 № 1441.
Наказом Генерального директора Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" від 23.12.2010 № 701/о ОСОБА_1 був виключений із списку особового складу Львівського РСП "Украерорух".
Відповідно до довідки від 27.12.2010 № 10.1-1152 розмір грошового забезпечення позивача становив 10100 грн.
Згідно п. 1 Постанови КМУ від 07.02.2001 № 104 військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.
При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України", затверджується Президентом України.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Пунктом 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Як встановлено судом, на час звільнення з військової служби позивач працював у Львівському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", зазначений підрозділ має правовий статус - без права юридичної особи та входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", яке є юридичною особою.
Отже, суд вважає, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України "Украерорух" було зобов'язано нарахувати та здійснити військовослужбовцю виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, виплата якої передбачена ч. 2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03.06.2014 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.07.2014.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, доведені під час розгляду справи та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 101000 (сто одна тисяча) 00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1010 (одна тисяча сто) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.