25.12.2014 року Справа №Б38/29/39-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Малику С.О.
Учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі №Б38/29/39-08
за заявою управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська
до боржника державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром", м. Дніпропетровськ
про визнання грошових вимог на суму 28 617,36 грн., -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі №Б38/29/39-08 (суддя Владимиренко І.В.) відхилені грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська в розмірі 28 617,36 грн., нарахованих зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 станом на липень-серпень 2014 року, як такі, що заявлені в ліквідаційній процедурі, що виключає їх визнання, відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та визнати поточні кредиторські вимоги до боржника. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, тому, на думку скаржника, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи.
В матеріалах справи відсутні відзиви ліквідатора та кредиторів на апеляційну скаргу, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
25.12.2014 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови. Представники сторін у справі про банкрутство державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром" в судове засідання не з'явились. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення скаржника та кредиторів належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (див. п.3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скаржника і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012 року у справі №Б38/29/39-08 визнано державне виробниче підприємство "Дніпронерудпром" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора підприємства та зобов'язано вчинити певні дії.
В жовтні 2014 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська із заявою про визнання кредиторських вимог в розмірі 28 617,36 грн., нарахованих зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам які отримають пенсії в управлінні скаржника та інших територіальних органах Пенсійного фонду України за списком №2 станом на липень-серпень 2014 року.
Ліквідатором Железняком Є.В. відхилені кредиторські вимоги скаржника, про що також повідомлено суд першої інстанції.
Внаслідок розгляду грошових вимог управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська заявлених до банкрута в розмірі 28 617,36 грн. судом першої інстанції прийнято рішення про їх відхилення.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон в редакції, що діяла до 19.01.2013 року) містить визначення поняття кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
- підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;
- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;
- вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Всупереч положенням Закону, скаржник здійснив розрахунок суми заборгованості станом на липень-серпень 2014 року, в той час як з 28.02.2012 року державне виробниче підприємство "Дніпронерудпром" визнано банкрутом, тобто скаржник мав право звернутись з нарахуваннями лише до моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.
Стосовно платежів до Пенсійного фонду України, то відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що згідно вимог п. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.
Таким чином, в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку ст.ст. 14, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує той факт, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальним Законом, що регулює провадження у справах про банкрутство, в т.ч. і щодо визначення грошових зобов'язань боржника, підстав їх виникнення, строків виконання і погашення, а також, порядку пред'явлення грошових вимог до боржника, тому посилання скаржника в апеляційній скарзі на норми прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 2 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованими.
Господарський суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, прийшов до обґрунтованого висновку, що вимоги, які викладені в заяві скаржника, є безпідставними. Відтак, нарахована боржнику сума заборгованості не може вважатись поточною вимогою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції, а оскаржувана ухвала відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для її зміни або скасування не вбачається (див. правову позицію Верховного суду України викладену в постанові від 13.05.2014 року та від 27.05.2014 року у справі №6/108-09, а також Вищого господарського суду у справі №Б26/161-09 від 16.07.2014 року).
Керуючись ст.ст. 101, 103, 106 ГПК України суд, -
В задоволенні вимог апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі №Б38/29/39-08 відмовити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі №Б38/29/39-08 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст складений 26.12.2014 року
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков