ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/24361/14 17.12.14
За позовом Фізичної особи-підприємця Панасенко Вадима Володимировича
до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"
про стягнення 8 635,12 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: Бартосевич Б.В. по довіреності № б/н від 15.09.2014р.
Від відповідача: Ханін О.В. по довіреності № 02/304-569 від 02.12.2014р.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Панасенко Вадима Володимировича до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування збитків в розмірі 8635,12 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/24361/14р. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.12.2014р. за участю представників сторін.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.12.2014р.
В процесі провадження від представника відповідача через загальний відділ діловодства господарського суду надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" заперечує проти позову виходячи з наступного.
ТДВ СК «Альфа-гарант» не має належних доказів права вимоги від ТДВ СК «Аксор», то відсутні підстави розглядати позивача, як чергового нового кредитора, оскільки ТДВ СК «Аксор» не надано жодного доказу отримання права вимоги від їх страхувальника до ТДВ СК «Альфа- гарант».
15 жовтня 2014 року позивачу було направлено листа з відповідними роз'ясненнями та проханням звернутися позивача до ТДВ СК «Аксор» з проханням надіслати на нашу адресу докази отримання ними права вимоги до ТДВ СК «Апьфа-гарант» від свого страхувальника.
Також, звертаємо увагу суду, на той факт, що в разі підтвердження права вимоги до ТДВ СК «Альфа-гарант» з боку ТДВ СК «Аксор» будемо готові розглянути регресну вимогу за змістом.
Крім того, згідно звіту ТОВ «Юніверсал-Асістанс» № 2809/1780 від 25 листопада 2013 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Шевролет», державний № АІ3812СТ складає 7766 (сім тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 19 копійок.
За ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 4 ст. З та ч. 1 ст. 12 вказаного вище Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вказана позиція підтверджується Постановою Вищого господарського суду України від ЗО липня 2013 року по справі №910/1333/13.
Тому, рахунок-фактура СТО «Добробут» № 606 від 22 листопада 2013 року не може бути доказом завданого матеріального збитку, необхідного для відновлення пошкодженої речі, а лише відображає вартість відновлювального ремонту на конкретному СТО на певну дату.
Також згідно протоколу огляду від 22 листопада 2013 року до пошкоджень не пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою від 04 листопада 2013 року належить наступні: ручка задніх лівих дверей та проріз задніх лівих дверей.
А по калькуляції № 38/12 від 25 листопада 2013 року дані деталі враховуються у вартості відновлювального ремонту. Тому, без врахування вартості ремонту вищевказаних деталей вартість відновлювального ремонту повинен бути меншим.
Також договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 0503 від 23 листопада 2012 року укладений між ТДВ СК «Аксор» та Брацейко В.Л. передбачає франшизу у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Крім, того, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3762332 укладений між ТДВ СК «Альфа-гарант» та Захлинюк Ярославом Миколайовичем передбачає франшизу у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «АСКОР» (далі - страховик) та фізичною особою Брацейко Віктором Леонідовичем (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 0508.002015, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки "CHEVROLET CRUZE" , реєстраційний номерний знак АІ 3812 СТ.
04.11.2013 року на перехресті проспекту Палладіна - вулиці Уборевича в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «ДАФ», реєстраційний номерний знак АА 5915 ОА, під керуванням водія Ходаківського Валерія Андрійовича та автомобіля марки "CHEVROLET CRUZE", реєстраційний номерний знак АІ 3812 СТ під керуванням водія Браценка В.Л.
Відповідно до Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 29.11.2013р. встановлено вину Ходаківського В.А. у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність Ходаківського Валерія Андрійовича, водія транспортного засобу марки «ДАФ», реєстраційний номерний знак АА 5915 ОА, застрахована у Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», що підтверджується полісом № АС/3762332 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу № 2809/1780 від 25.11.2013р., завданого власнику колісного транспортного засобу "CHEVROLET CRUZE", реєстраційний номерний знак АІ 3812 СТ, вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 9139,14 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в результаті ДТП, становить 7766,19 грн. Оцінка проведена оцінювачем - Джунь С.М.
У відповідності до рахунку-фактури № 606 від 22.11.2013р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Добробут-Автосервіс», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "CHEVROLET CRUZE", реєстраційний номерний знак АІ 3812 СТ в результаті його пошкодження при ДТП складає 9 435,12 грн. разом з ПДВ.
27.11.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «АСКОР» складено страховий акт № 435, відповідно до якого сума страхового відшкодування склала 8 635,12 грн. виходячи з наступного розрахунку: вартість відновлювального ремонту КТЗ 9 435,12 грн. - 800, 00 грн. франшизи відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 0508.002015 від 23.11.2012р.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 8 635,12 грн., була перерахована на рахунок авторемонтного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-Автосервіс», що підтверджується платіжним дорученням: № 797 від 10.12.2013р.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АКСОР» (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Панасенко Вадимом Володимировичем (новий кредитор) 20.06.2014р. було укладено договір про відступлення права вимоги.
За умовами договору, первісний кредитор переводить (уступає) належне йому право вимоги в порядку регресу до фізичних та юридичних осіб (надалі іменуються Боржники), що виникло у нього внаслідок виплати страхового відшкодування за договорами добровільного страхування (надалі іменується «Основні договори»), укладеними між Первісним кредитором та Страхувальниками, а Новий кредитор набуває право вимоги та зобов'язується перерахувати Первісному кредитору кошти за переведене (відступлене) право вимоги відповідно до розділу 3 Договору.
Реєстр заборгованості фізичних та юридичних осіб, право вимоги в порядку регресу до яких переводиться (уступається) Новому кредитору (далі - Реєстр) складається Первісним кредитором за формою згідно з додатком 1 до даного Договору та передається Новому кредитору у порядку, встановленому розділом 2 даного Договору.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 8 635,12 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8635,12 грн.
Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3762332 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.
Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи правовідносини Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «АКСОР» і страхувальника - Брацейко Віктора Леонідовича, виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту 0508.002015 від 23.11.2012 р., отже є добровільним страхуванням. Вказані правовідносини не регулюються нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Добровільним же страхуванням, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування", є страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Норми ст. 25 Закону України "Про страхування", якими визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Отже, Закон України "Про страхування" не містить положень, які б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи, проведеної оцінювачем або суб'єктом оціночної діяльності, а також лише на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як вбачається з умов договору № 0508.002015 від 23.11.2012р. - розмір страхового відшкодування визначається без врахування зносу застрахованого автомобіля «CHEVROLET CRUZE», реєстраційний номерний знак АІ 3812 СТ, у зв'язку з чим посилання відповідача на необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу при визначенні матеріального збитку, завданого застрахованому тз є необґрунтованими.
Виходячи з вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст.1166 та ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
При цьому, слід зазначити, що звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (ктз) № 2809/1780 від 25.11.2013р., є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яка необхідна для відновлення транспортного засобу.
З огляду на викладене, належним та допустимим доказом розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «CHEVROLET CRUZE», реєстраційний номерний знак АІ 3812 СТ, є саме рахунок-фактура № 606 від 22.11.2013р., виставлений ТОВ "Добробут-автосервіс" власнику вказаного автомобіля, оскільки зазначений рахунок підтверджує реальні витрати, необхідні для проведення відновлювального ремонту пошкодженого при ДТП транспортного засобу. Відтак, визначення позивачем розміру збитків та розміру страхового відшкодування на підставі рахунку-фактури № 606 від 22.11.2013р. відповідає умовам договору № 0508.002015 від 23.11.2012р.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок відповідача збитків у розмірі 8 135,12 грн. (8 635,12 грн. - 500 грн. франшизи). Таким чином, позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 8 135,12 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Фізичної особи-підприємця Панасенко Вадима Володимировича (04214, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 36-Д, кв. 125, ідентифікаційний код 3350615819) страхове відшкодування у розмірі 8 135 (вісім тисяч сто тридцять п'ять) грн. 12 коп. та 1721 (одну тисячу сімсот двадцять одну) грн. 12 коп. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.12.2014р.
Суддя Трофименко Т.Ю.