18 грудня 2014 року Справа № 876/7747/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Клюби В.В., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перевал» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року за позовом Приватного підприємства «Перевал» до Державної податкової інспекції в Косівському районі Головного Управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -
В травні 2014 року Приватне підприємство (далі - ПП) «Перевал» звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними податкові повідомлення-рішення №0000842301, №0000852301 від 21.12.2012 р.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 р. в задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись із даною постановою, її оскаржило ПП «Перевал». Апеляційну скаргу мотивує тим, що станом на 02.03.2012 р. підприємством було ввезено на митну територію України та належним чином задекларовано товар, за який перераховано фірмі «АС «Монас» кошти в розмірі 9 800 доларів США, а тому підприємство не порушило вимоги п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземні валюті». Тому просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 р. та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не подавали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що Державною податковою інспекцією в Косівському районі Головного Управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - ДПІ в Косівському районі в Івано-Франківській області) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Перевал» (код 25653989) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовньоекономічних операцій відповідно до договорів №К06/11 від 22.04.2011 р. та №1/01/2012 від 27.01.2012 р. за період з 22.04.2011 р. по 27.11.2012 р., за результатами якої складено акт № 1316/22/0/256.53989 від 07.07.2012 р.
В ходів перевірки були встановлені порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
За результатами перевірки та на підставі складеного акта, ДПІ в Косівському районі в Івано-Франківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «У» № 0000842301 та №0000852301 від 21.12.2012 р., яким підприємству було нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗКД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 75 404 грн. та 340 грн.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на чому наголошував представник позивача, носить формальний характер та не спростовує виявленого відповідачем факту перевищення 80 денного терміну розрахунків по договору купівлі-продажу автомобіля №.К06/2011 від 22.04.2011 р., що тягне за собою застосування положення ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». А підставою застосування штрафних санкцій у розмірі 340 грн. стали висновки відповідача щодо порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині несвоєчасності подання Декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належить резиденту і знаходяться за межами України станом на 01.01.2012 р. та неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належить резиденту і знаходяться за межами Україною станом на 01.07.2012 р.
Аналізуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки в разі, якщо таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземні валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом національного банку України.
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП «Перевал» укладено договір №К06/2011 від 22.04.2011 р. з A.S «МOPAS» (республіка Чехія, 76901 Holesov Samostatnost) на покупку автомобіля після ремонту Т815 Р17 26208 6х6/2 (UDS 114), рік випуску - 1986, IZ8 3680. 43371-128, тип мотору ТЗ - 929.30 №41796.
Відповідно до додатку №2 до Договору №К06/2011 від 22.04.2011 р., сторонами було вирішено розірвати договір №К06/2011.
На виконання умов договору №К06/11 від 22.04.2011 р. ПП «Перевал» 23.06.2011 р. здійснено авансовий платіж на суму 9800,00 доларів США, що підтверджується копією виписки банку АБ «Укргазбанк», м.Києва за 23.06.2011 р., на рахунок нерезидента A.S «МOPAS». Граничний термін отримання товару ПП «Перевал» по контракту №К06/2011 від 22.04.2011 р. - 20.12.2011 р.
Після розірвання вищеназваного контракту згідно акту звірки розрахунків від 05.11.2012 р станом на 01.11.2012 р. вказана суму позивачу не повернута, а зарахована в рахунок кредиторської заборгованості по договору підряду №1/01/2012 від 21.01.2012 р., який укладений між позивачем та A.S «МOPAS» щодо ремонту автомобіля марки Т815.
На порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зокрема, допущено порушення граничного строку розрахунків, а саме на 321 день здійснено завершення імпортної операції, шляхом зарахування 9800 доларів США в рахунок кредиторської заборгованості за ремонтні роботи по договору підряду за №1/01/2012 від 27.01.2012 р. в погашення дебіторської заборгованості (неповернення передоплати) по контракту за №К06/2011 від 22.04.2011 р.
Щодо порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" стало несвоєчасне подання ПП «Перевал» Декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належить резиденту і знаходяться за межами України станом на 01.01.2012 року та неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належить резиденту і знаходяться за межами України станом 01.07.2012 р.
Відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Відповідно до ст.16 цього Декрету до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст.9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Згідно з п.3 Порядку складання та подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженого Наказом Мінфіну України від 25.12.1995 р. №207, обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.
Згідно з пп.2.7 п.2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. №49 «Про затвердження Положення про валютний контроль», невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
Згідно з пп.2.3 п.2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.99 №542 «Про затвердження Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» (далі Порядок), невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Ст. 16 вказаного Декрету визначено відповідальність за порушення валютного законодавства. За порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету встановлено штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність зі сторони позивача порушень вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», через що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000842301, №0000852301 від 21.12.2012 р. були винесені правомірно.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перевал» - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року по справі № 809/1641/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : В.В. Клюба
Р.Б. Хобор