ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
25 грудня 2014 року м. Київ № 826/19173/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
доМіністерства охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Прокуратури міста Києва
треті особи без самостійних вимог:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
прозобов'язання вчинити певні дії, -
08 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони здоров'я України (далі по тексту - відповідач 1, МОЗ України), Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач 2, КМУ), Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач 3, ГПУ), Прокуратури міста Києва (далі по тексту - відповідач 4, Прокуратура м. Києва), в якому просила зобов'язати:
1) КМУ та МОЗ України привести законодавчі акти України у відповідність з Законом «Про судову експертизу» та привести міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність з Законом України «Про судову експертизу» згідно з вимогами частини 3 Перехідних положень Закону України №1992-VI від 09.09.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу»»;
2) ГПУ, Прокуратуру м. Києва, МОЗ України здійснити належний нагляд за додержанням законодавства про охорону здоров'я Київським міським клінічним бюро судмедекспертизи, КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», Одеським обласним бюро судово-медичної експертизи та медицини катастроф, Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи, ДУ «Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України» шляхом проведення перевірки бюро судмедекспертизи, які проводять ДНК-екепертизи;
3) ГПУ, Прокуратуру м. Києва надати позивачу акт і рішення про результати перевірки належного нагляду за додержанням законодавства про охорону здоров'я Київським міським клінічним бюро судмедекспертизи, КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», Одеським обласним бюро судово-медичної експертизи та медицини катастроф, Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи, ДУ «Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України»;
4) ГПУ, Прокуратуру м. Києва здійснити належний нагляд за виконанням КМУ та МОЗ України вимог частини 3 Перехідних положень Закону України №1992-УІ від 09.09.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу»;
5) МОЗ України розробити та затвердити наказом методичні рекомендації «Використання ДНК-аналіз у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), здійснити державну реєстрацію такого наказу в Мінюсті України;
6) МОЗ України затвердити наказом регламентовану кількість локусів ДНК для використання судово-медичними експертами при проведенні експертиз спірного батьківства, материнства, підміни дітей, здійснити державну реєстрацію такого наказу в Мінюсті України;
7) МОЗ України затвердити наказом діагностичні локусні панелі ДНК офіційно зареєстровані на території України, які повинні використовуватись судово-медичними експертами при проведенні експертиз спірного батьківства, материнства, підміни дітей, здійснити державну реєстрацію наказу в Мінюсті України;
8) МОЗ України затвердити наказом порядок оцінки ДНК досліджень та показники (результат) ДНК досліджень офіційно рекомендований для використання на території України для встановлення батьківства, материнства при проведенні судово-медичних експертиз, здійснити державну реєстрацію наказу в Мінюсті України;
9) МОЗ України внести до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників професію лікар судово-медичний генетик і затвердити своїм наказом, провести державну реєстрацію наказу;
10) МОЗ України звернутись до Держспоживстандарту України для внесення професії лікар судово-медичний генетик до класифікатору професій ДК 003:2010;
11) МОЗ України після внесення лікар судово-медичний генетик до класифікатору професій ДК 003:2010 внести зміни у відповідні накази МОЗ України, а саме до «Номенклатури лікарських спеціальностей», затвердженої наказом МОЗ України №359 від 19.12.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.1998р. за №14/2454 та наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000 року «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я», наказу МОЗ України №359 від 19.12.1997 року «Про подальше удосконалення атестації лікарів»;
12) МОЗ України затвердити наказом Правила проведення судово-медичних експертиз (молекулярно-генетичних досліджень) у відділеннях бюро судово-медичної експертизи;
13) МОЗ України затвердити наказом вимогу при проведенні молекулярно-генетичних досліджень, що експертні висновки дійсні тільки разом з прикладеними до експертного висновку електрофореграммами.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року позовна заява, як така, що не відповідає вимогам ст.106 КАС України, була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Копія даної ухвали отримана позивачем 14 грудня 2014 року відповідно до розписки, вчиненої власноруч позивачем на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Станом на час винесення даної ухвали ухвала про залишення позовної заяви без руху в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили 20 грудня 2014 року.
19 грудня 2014 року через загальний відділ документального обігу від позивача надійшли направлені електронною поштою пояснення на ухвалу суду про залишення позову без руху, в яких позивач висловлює свою незгоду з висновками суду щодо встановлених недоліків. У своїх заявах позивач висловлює своє зневажливе ставлення до судової системи в цілому і до судді, яким постановлено ухвалу про залишення позову без руху, а також викладені погрози щодо притягнення судді до кримінальної відповідальності в разі направлення на її адресу таких ухвал суду.
При цьому, не погоджуючись з ухвалою суду позивач у встановлені законодавцем строки в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Водночас, як вбачається зі змісту поданих позивачем заяв, недоліки зазначені в ухвалі суду від 10.12.2014 року позивачем не усунуто.
Так, в ухвалі суду позивачу вказано на необхідність уточнення позовних вимог або персонального складу відповідачів стосовно вимоги «зобов'язати Кабінет Міністрів України та Міністерство охорони здоров'я привести у відповідність законодавчі акти України у відповідність з Законом «Про судову експертизу» та привести міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність з Законом «Про судову експертизу» згідно з вимогами частини 3 Перехідних положень Закону України №1992-VI від 09.09.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу»».
Зміст наведеної вимоги свідчить про її спрямованість як до Уряду України і МОЗ України, так і до інших міністерств і центральних органів виконавчої влади своїх, без конкретного визначення тих суб'єктів владних повноважень, до яких направлена вимога.
Крім того, за результатами дослідження наданих позивачем документів, судом зазначено про необхідність надання позивачем доказів в підтвердження викладених у позові обставин, або зазначити про причини неможливості надання таких доказів.
25 грудня 2014 року від позивача надійшли сторінки позовної заяви (з 26 по 36), з яких вбачається, що вимоги суду, наведені в ухвалі від 10 грудня 2014 року, позивачем в повному обсязі не виконані, позовна вимога, пред'явлена до необмеженого кола органів не уточнена.
Наведені обставини позбавляють можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами, на що і було звернуто увагу позивача.
Згідно з п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки, позивачем не були виконані вимоги ухвали від 11 листопада 2014 року є підстави для повернення позовної заяви.
Керуючись п.1 ч.3 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Н.А. Добрівська