25 грудня 2014 року Житомир справа № 806/5462/14
категорія 11.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держземагентства у Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови,-
встановив:
08.12.2014 року Головне управління Держземагентства у Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.11.2014 року. В обґрунтування позову зазначає, що з метою належного виконання рішення суду в добровільному порядку ще до видачі виконавчого листа на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 806/8228/13-а на адресу ОСОБА_1 було направлено прохання надати належний проект так як під час виконання судового рішення Головним управлінням було виявлено, що до клопотання було надано інший проект, а тому позивач вважає, що проект надано не було, а відтак виконання рішення суду було неможливим.
25.12.2014 року через відділ документального забезпечення суду представником позивача надано заяву на усунення недоліків позовної заяви та квитанцію про сплату судового збору.
Представник позивача до суду не з'явилась, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористалась. Окрім того, вдруге надала клопотання про перенесення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Однак, враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ (ч. 5 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України), суд вбачає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, оскільки вважає, що позивач зловживає наданими процесуальними правами.
Представник відповідача надала через відділ документального забезпечення суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Третя особа до суду не прибув. Надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року зобов'язано Головне управління Держземагентства у Житомирській області розглянути проект землеустрою на предмет погодження, поданий ОСОБА_1 11.11.2013 року, та прийняти рішення згідно чинного законодавства.
На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року було видано виконавчий лист № 2219/14 від 11.08.2014 року (а.с. 29-30).
У подальшому, 22.09.2014 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області на підставі виконавчого листа № 2219/14 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44766165про: "Зобов'язати Головного управління Держземагентства у Житомирській області розглянути проект землеустрою на предмет погодження, поданий ОСОБА_1 11.11.2013 року та прийняти рішення згідно чинного законодавства . Боржнику добровільно виконати протягом семи днів з моменту винесення даної постанови" (а.с. 31) .
Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2014 року позивачем на адресу ОСОБА_1 надіслано лист № 19-6-0,6-3689/2-14 із проханням надати до Головного управління проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 орієнтовною площею 600 га для ведення фермерського господарства із земель запасу та резерву Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області для розгляду його на предмет погодження та прийняття рішення згідно чинного законодавства (а.с. 32).
На виконання вимог позивача (а.с. 38), ОСОБА_1 подав до ГУ Держземагенства проект землеустрою Озерської селищної ради Брусилівського району ще 11 листопада 2013 року ( це підтверджується і матеріалами справи № 806/8228/13-а та а.с. 79).
Однак, 13.10.2014 року (після спливу встановленого в постанові ВП № 44766165 строку) відповідач просить ОСОБА_1 повторно надати до Головного управління Держземагенства в Житомирській області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 орієнтовною площею 600 га для ведення фермерського господарства (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2014 року ОСОБА_1 на адресу позивача надіслав звернення, з якого вбачається, що "на мою адресу з Головного управління Держземагенства в Житомирській області проект не повертався. Прошу Вас повідомити де знаходиться проект землеустрою поданий мною до Головного управління Держземагенства в Житомирській області 11 листопада 2013 року" (а.с. 81).
Внаслідок невиконання боржником у наданий строк виконавчого листа, 18.11.2014 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 1360,00 грн (а.с. 7)
20.11.2014 року, тобто після спливу одного року із дня подачі ОСОБА_1 проекту землеустрою із заявою від 11.11.2013 року, Головним управлінням Держземагенства в Житомирській області було надіслано ОСОБА_1 лист, зі змісту якого вбачається, що "очевидно, що Вами до клопотання було помилково подано не той проект... Відтак, направляємо на Вашу адресу проект документації із землеустрою" (а.с. 82).
24 та 25 листопада 2014 року позивачем були надіслані на адресу ОСОБА_1 листи із проханням надати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 орієнтовною площею 600 га для ведення фермерського господарства, оскільки він відсутній в Головному управління Держземагенства в Житомирській області (а.с. 12, 10).
Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2014 року ОСОБА_1 було надіслано на адресу позивача заяву та повернуто проект землеустрою на предмет погодження до Головного управління Держземагентства у Житомирській області (а.с. 84).
Тобто, ОСОБА_1 було повернуто проект землеустрою, який більше року знаходився в Головному управлінні Держземагенства в Житомирській області та який був повернутий ОСОБА_1, як "не той проект" та який було досліджені та щодо якого виносилось рішення у адміністративній справі № 806/8228/13-а (а.с. 84) і "зобов'язано Головне управління Держземагентства у Житомирській області розглянути проект землеустрою на предмет погодження, поданий ОСОБА_1 11.11.2013 року, та прийняти рішення згідно чинного законодавства", оскільки саме цей проект було надано разом із заявою від 11.11.2013 року.
Судом, при перевірці юридичної та фактичної обґрунтованості обставин та мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено наступне.
Пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України (із змінами, внесеними Указом від 29.12.2012 року №770/2012), яке затверджено Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445, встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Стаття 8 Закону визначає, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Як вбачається з документів виконавчого провадження ВП № 44766165, позивач є боржником в оскаржуваному виконавчому провадженні.
За приписами ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Разом з тим, під час розгляду адміністративної справи № 806/8228/13-а було встановлено, що "в порушення вимог ст. 186-1 ЗК України, відповідачем рішення по зверненню ОСОБА_1 прийнято не було, оскільки зазначена відповідь є листом - роз'ясненням, та аж ніяк вмотивованим рішенням про погодження проекту землеустрою або про відмову в такому погодженні".
Отже, з матеріалів справи вбачається, що з моменту винесення рішення у справі № 806/8228/13-а та до дня винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору з боржника від 18.11.2014 року, позивачем не здійснено жодних, передбачених чинним законодавством, дій щодо виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року.
На підставі викладеного суд вважає, що Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області було правомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.11.2014 року.
Керуючись статтями 160-165, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
У задоволенні позовних вимог Головного управління Держземагентства у Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 проскасування постанови,- відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: 26 грудня 2014 р.