ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2014 року 16 год. 30 хв. № 826/16266/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" про стягнення з відповідача коштів.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 23 жовтня 2014 року надійшов позов державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1632676,62 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачем самостійно не сплачено узгоджені грошові зобов'язання.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні 03 листопада 2014 року представником позивача надано суду письмову заяву про зменшення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 980848,62 грн.
Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
У ході судового розгляду справи представник позивача позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримала та просила задовольнити його повністю.
Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач, з урахуванням ч. 11 ст. 35 КАС України, повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 17 листопада 2014 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.
Протягом судового розгляду справи заперечення проти позову та будь-які докази на їх обґрунтування від відповідача до суду не надійшли.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідач (код за ЄДРПОУ 34425622) перебуває на обліку у позивача із 16 червня 2006 року № 11567, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11 вересня 2014 року № 1426531400296, та є платником податків за основним місцем обліку.
На час звернення позивача до суду з позовом за відповідачем обліковувався податковий борг у розмірі 1632676,62 грн., який виник у зв'язку з несплатою самостійно узгоджених ним грошових зобов'язань.
Зокрема, відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на прибуток за травень-серпень 2014 року від 28 лютого 2014 року № 9090987979, у якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 92296,00 грн.;
Згідно з ч. 1 п. 46.1 ст. 46, пп. 49.18.1 п. 49.1 ст. 49, п. 54.1 ст. 54, ч. 1 п. 57.1 ст. 57, п.п. 59.1, 59.3-59.5 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2012 року № 1044/11/13-12, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем направлялась відповідачу податкова вимога від 22 травня 2014 року № 2745-25, однак на час звернення до суду з позовом заборгованість так і залишилась не погашеною.
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги відповідачем до суду не надано.
Отже, податковий борг є узгодженим та визнається таким, розмір якого підтверджується даними облікової картки платника податку.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що 30 липня 2012 року позивачем проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача та складено акт № 1985/22-222-34425622. За результатами перевірки 14 серпня 2012 року позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000792220, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 674900,00 грн.; № 0000802220, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 674902,00 грн.
24 лютого 2014 року позивачем проведено перевірку своєчасності подання відповідачем платіжного доручення до установи банку по сплаті ПДВ та складено акт № 861-15/34425622. За результатами перевірки 18 березня 2014 року прийнято податкові повідомлення- рішення: № 0008171501, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 12708,57 грн.; № 0008181501, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 27022,01 грн.
20 червня 2014 року позивачем проведено камеральну перевірку даних у податковій звітності відповідача з ПДВ та складено акт № 281/26-53-22-04-21 від 20 червня 2014 року. За результатами перевірки 12 серпня 2014 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003402204, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1020,00 грн.
Доказів оскарження вище перелічених податкових повідомлень-рішень у досудовому та/або судовому порядку відповідачем до суду не надано.
Поряд з цим, у ході судового розгляду справи представник позивача підтвердив (у тому числі, документально) зменшення податкового боргу, розмір якого станом на 03 листопада 2014 року склав 980848,62 грн., що підтверджується інформацією, зазначеною в обліковій картці платника податків, яка також міститься у матеріалах справи.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин вбачається наявність та необхідність стягнення із відповідача податкового боргу у розмірі 980848,62 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" (код за ЄДРПОУ 34425622; місцезнаходження: 02002, місто Київ, вулиця Каховська, 71-А) податковий борг у розмірі 980848,62 грн. (Дев'ятсот вісімдесят тисяч вісімсот сорок вісім гривень шістдесят дві копійки).
Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин