Справа № 815/7268/14
25 грудня 2014 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсною та скасування декларації, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання декларації про готовність об'єкту до експлуатації недійсною та такою, що оформлена протиправно, без належних законних підстав та скасування декларації про готовність об'єкту до експлуатації.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
Водночас, суд зазначає, що в адміністративної позові зазначено по-батькові позивача «Савєліївна», в той же час як з паспортних даних позивача вбачається, що її по-батькові «Савеліївна».
Крім того, п. 3 ч.1 ст. 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
Як вбачається з адміністративного позову, декларація про готовність об'єкту до експлуатації зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області, однак в якості відповідача зазначено - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.
Також, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
При цьому, в адміністративному позові ОСОБА_2 зазначено лише як третю особу, без визначення її правового статусу у відповідності до ч. 2 ст. 53 КАС України.
Також, ч. 2 ст. 106 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
В адміністративному позові позивач зазначає, що про існування декларації вона дізналась лише на початку грудня 2014 року, але, при цьому, не надає жодних доказів на підтвердження цього.
Також, суд зазначає, що п.1 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Разом з тим, позивач просить суд визнати декларацію недійсною та такою, що оформлена протиправно, без належних законних підстав, що не відповідає приписам п.1 ч. 4 ст. 105 КАС України.
Окрім зазначеного, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, суд зазначає, що у контексті з положеннями частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Разом з цим, варто зазначити, що юридична значимість для особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення чи припинення прав та обов'язків зазначеної особи від таких рішень, дій чи бездіяльності, є кваліфікуючою ознакою змісту адміністративного позову відповідно до положень частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів порушення її прав чи обґрунтування цього.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Аналізуючи приписи норм наведеного законодавства, декларація не є рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, адже саме реєстрація відповідної декларації породжує відповідні правові наслідки.
Згідно зі ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання документів, зазначених в ухвалі суду, та належного оформлення позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 105, 106, 108, 109 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсною та скасування декларації - залишити без руху.
Встановити позивачу 3-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в п'ятиденний строк з дня оголошення та (або) отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя О.А. Вовченко