ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/19671/14 19.12.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Технова»
До Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
Про тлумачення умов договору
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Новик О.В., довіреність № 120 від 24.09.2014
Комісар С.П., довіреність № 9 від 08.01.2014
від відповідача Ященко Р.Ю., довіреність № 14-135 від 13.05.2014
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Технова» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - відповідач ) про тлумачення умов договору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони не можуть дійти згоди щодо виконання умов договору № 520/517з від 05.12.2012р. про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості.
Ухвалою суду від 18.09.2014р. порушено провадження у справі № 910/19671/14 та призначено розгляд на 20.10.2014 р.
20.10.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.
20.10.2014р. представники позивача у судовому засіданні надали пояснення по справі, підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення по суті спору.
Суд відклав розгляд справи на 10.11.2014р., з метою витребування додаткових доказів по справі.
10.11.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі та заяву про уточнення позовних вимог.
10.11.2014р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, а документи на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2014р. подав лише перед судовим засіданням.
Представник відповідача проти позову заперечив, вимог ухвали суду від 20.10.2014р. в частині надання відзиву на позов не виконав.
Суд відклав розгляд справи на 01.12.2014р., у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвал суду.
19.11.2014р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.
01.12.2014р. представники позивача у судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 15.12.2014р.
15.12.2014р. представники позивача у судовому засіданні надали пояснення про справі, підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі.
Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 19.12.2014 р.
19.12.2014р. представники позивача у судовому засіданні надали пояснення про справі, підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі.
Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд міста Києва, -
05.12.2012 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі - Відповідач), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТехНова» (далі - Відповідач), Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, Фінансовим управлінням Чернігівської міської ради, Головним фінансовим управлінням Чернігівської облдержадміністрації та Територіальним органом Казначейства у Чернігівській області укладено договір № 520/517з про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - Договір або Договір про організацію взаєморозрахунків).
Предметом Договору про організацію взаєморозрахунків є проведення взаємних розрахунків між Сторонами, шляхом послідовного погашення заборгованості кожної із сторін договору, відповідно до ст. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», на умовах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - Порядок погашення заборгованості).
Пунктом 8 Договору про організацію взаєморозрахунків позивач взяв на себе зобов'язання на умовах цього договору перерахувати на рахунок відповідача кошти у сумі 386 274,19 грн. для погашення заборгованості за природний газ 2011 року згідно з договором від 30.09.2011 № 14/2272/11 на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір купівлі-продажу газу).
Розбіжності між позивачем та відповідачем виникли щодо різного тлумачення ними підпункту 2 пункту 11 та п.16 договору № 521/517з, а саме:
- Позивач вважає, що пп.2 п.11 вказаного договору про організаціє взаєморозрахунків передбачає, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків НАК «Нафтогаз України» погодив умову пп.2 п.11 цього договору, якою, у тому числі, передбачено заборону ТОВ Фірмі «Технова» до проведення взаєморозрахунків на умовах договору про організацію взаєморозрахунків погашати його заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» за договором від 30.09.2011 № 14/2272/11 на купівлю-продаж природного газу сумою 13 421 693,87 грн., а п.16 цього ж договору означає, що НАК «Нафтогаз України» уклавши договір про організацію взаєморозрахунків погодив і умову п.16 договору, якою, в частині взаємовідносин НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «ФІРМА «Технова», закріплено домовленість ТОВ «ФІРМА «Технова» щодо грошових зобов'язань останнього з оплати вартості спожитого природного газу за договором купівлі-продажу газу від 30.09.2011 № 14/2272/11 в сумі 13 421 693,87 грн. За такої умови, НАК «Нафтогаз України» добровільно відмовився від права пред'явлення будь-яких вимог до ТОВ «ФІРМА «Технова» (в тому числі вимог стягнення 3% річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України), які пов'язані з оплатою заборгованості за спожитий газ за договором купівлі-продажу газу від 30.09.2011 № 14/2272/11 у сумі 13 421 693,87 грн.;
В свою чергу, відповідач зазначає, що заборгованість яка виникла за спірним договором є наслідком невідповідності затверджених тарифів вартості спожитого газу, ще не означає, що споживач газу звільняється від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання за договором.
Даний договір регулює відносини саме з погашення заборгованості з різниці в тарифах, але ніяким чином не відноситься до порядку розрахунку за отриманий природний газ та не звільняє споживача газу від зобов'язання щодо сплати пені, інфляційних та 3% річних за невиконання умов договору постачання природного газу, що передбачено умовами договору № 14/2272/11 та чинним законодавством України.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані сторонами документи та матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність тлумачення пп.2 п.11 та п.16 договору № 521/517з.
Умовами вказаного договору (п.2) сторони погодили перелік підприємств, установ та організації, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору, зокрема:
- п. 8 передбачає, що сторона п'ять (позивач) перераховує на рахунок сторони останньої (відповідач) кошти в сумі 386 274,19 грн. у т.ч. ПДВ 64 379,03 грн., для погашення заборгованості за природний гпз 2011 року згідно з договором від 30.09.2011р. № 14/2272/11.;
- п.9 передбачає, що сторона остання (відповідач) перераховує кошти на сплату податкових зобов'язань перед бюджетом та на її поточний рахунок, відкритий у ПАТ «Ощадбанк», для проведення розрахунків з постачальником імпортованого природного газу.
З матеріалів справи вбачається, по-перше, мова йдеться про суму заборгованості у розмірі 386 274,19 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 64 379,19 грн. з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з центрального водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.;
по-друге, договір про організацію проведення взаєморозрахунків не містить ознак наявності нового зобов'язання (новація). За змістом пп.2 і 3 п.11 вказаного договору має місце зміна умов порядку та строків проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу.
Отже, для застосування санкцій, передбачених п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу та наслідків за порушення грошових зобов'язань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію проведення взаєморозрахунків і відповідно до п.16 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 637 Цивільного кодексу України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 213 Цивільного кодексу України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України зазначені в ній юридичні та фізичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.
Таким чином, враховуючи викладене вище, тлумачення змісту правочину або договору може стати предметом судового розгляду лише за наявності відповідного спору між сторонами цього договору, тобто за умови наявності різних оцінок змісту його умов.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За вказаних обставин, керуючись ст.ст. 213,637 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Розтлумачити пп.2 п.11 та п.16 Договору № 521/517з від 05.12.2012р. про організацію взаєморозрахунків і зазначити, що відповідно до п.п.2 п.11 договору Сторони за цим Договором взяли на себе зобов'язання про те, що до проведення взаєморозрахунків не вчиняти дій з погашення заборгованості відповідно до договору з купівлі-продажу природного газу.
Застосування санкцій, передбачених п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу № 14/2272/11 та наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України можуть бути застосовані лише поза межами порядку та строків, встановлених договором про організацію проведення взаєморозрахунків № 521/517з, оскільки відповідно до п.16 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору № 521/517з.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 20077720, 01001 м. Київ, вул. Б.Хмельницького 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Технова» (код ЄДРПОУ 24100060, 04071 м. Київ, вул. Оболонська 38, кв.36) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. - судового збору.
4. Видати наказ, відповідно до ст.. 116 ГПК України.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
(Повний текст рішення складено: 19.12.2014р.)
Суддя Мельник В.І.