"04" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/21562/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Заїки М.М.,
Стародуба О.П., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська про визнання неправомірним рішення та поновлення нарахування і виплати пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 12 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року, -
встановив:
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська від 30 вересня 2011 року № 15 щодо припинення виплати йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії та зобов'язати відповідача поновити нарахування і виплату такої пенсії з 30 вересня 2011 року відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Постановою Ленінського районного суду міста Луганська від 12 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 12 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
За перевіркою матеріалів справи встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Архівною довідкою від 14 липня 2010 року № 53348, виданою Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України, встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 4 червня 1986 року (наказ № 33) по 11 серпня 1986 року (наказ № 104): був відряджений до ст. Вільча з 6 червня 1986 року по 27 червня 1986 року та до військової частини НОМЕР_1 - з 28 червня 1986 року по 10 серпня 1986 року, отримавши дозу опромінення 20.78 рентген, про що також є відповідний запис у військовому квитку позивача.
Відповідно до довідки Відкритого акціонерного автотранспортного підприємства «Луганське автотранспортне підприємство 10964» від 28 квітня 1998 року ОСОБА_1 в період з 3 червня 1986 року по 11 серпня 1986 року проходив військову службу, по закінченню якої надав довідку командира військової частини про його участь в цей період у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження з оплатою праці у підвищеному розмірі.
По досягненню 50-річного віку ОСОБА_1 призначено пенсію у відповідності до статті 55 Закону № 796-XII як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії на підставі поданих ним документів.
Рішенням комісії з призначення та перерахунку пенсії при Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська від 30 вересня 2011 року № 15 виплату пенсії припинено, посилаючись на те, що після перевірки пенсійної справи встановлено, що у наданих документах відсутні періоди роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ст. Вільча Поліського району Київської області, на території якого позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не відноситься до зони відчуження, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 належить до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років.
Згідно частини 1 статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Підпунктом «ґ» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).
На підставі викладеного, основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), видане на ім'я позивача, яке відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII, підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ.
Наявні у позивача документи, які долучені до матеріалів справи, містять дані на підтвердження факту виконання ним робіт у зоні відчуження, однак такі були залишені поза увагою судів попередніх інстанцій і не враховані під час ухвалення судових рішень.
За змістом частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Таким чином, при вирішення спору судами попередніх інстанцій не були досліджені належним чином обставини цієї справи і, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли передчасного висновку щодо відсутності підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи до уваги те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми права, які істотно вплинули на повноту з'ясування фактичних обставин справи, рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати та вважати доведеними обставини, які не були встановлені судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 12 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська про визнання неправомірним рішення та поновлення нарахування і виплати пенсії - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Заїка М.М.
Стародуб О.П.