"15" грудня 2014 р. м. Київ К/800/62868/13 , К/800/12690/14, К/800/13400/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Калініна О.С.
та представників сторін:
від позивача - Муха С.І.,
від відповідача - Сторожук Н.Я.,
від третьої особи-1 - Сотнікова І.В.,
від третіх осіб 2-3 - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства фінансів України та Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013,
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2013
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014
у справі № 2а-18218/11/2670
за позовом Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
треті особі 1. Міністерство фінансів України
2. Державна казначейська служба України
3. Головне управління державного казначейства України у м. Києві
про стягнення заборгованості,-
Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути заборгованість у розмірі 28356796,06 грн., яка утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем кредитного договору про субкредитування та угоди про надання позики.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012. Позов задоволено частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь Державного бюджету України суму заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України в розмірі 25 186 153,91 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014, задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013, Міністерство фінансів України звернулося з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013, залишивши в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012.
Також, не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2013 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014, позивач та Міністерство фінансів України подали касаційні скарги, в яких просили скасувати вказані ухвали судів попередніх інстанцій та прийняти нову, якою відмовити ПАТ "Комерційний банк "Надра" у задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013.
В запереченнях на касаційні скарги відповідач з доводами та вимогами скаржників не погодився, просив скарги залишити без задоволення, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Оскільки рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми заборгованості у розмірі 25186153,91 грн. по справі не оскаржується, відтак, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення в межах касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга Міністерства фінансів України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12.12.1996 між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку (далі - МБРР) укладено угоду про надання позики №4118UA (ратифікована Законом України від 25.12.1996 року №638/96-ВР) для впровадження стратегії структурної перебудови вугільної галузі економіки. Згідно положень зазначеної угоди, повноваженнями щодо відкриття та підтримки кредитної лінії, а також право укладати угоди субкредитування з підприємства за посередництвом банків-учасників такої, наділене Міністерство фінансів України.
На виконання вищевказаної угоди, між Міністерством фінансів України, як позикодавцем, та АКБ «Надра», як позичальником, укладено угоду про надання позики №22-04/27 від 09.12.1998.
Підпунктом «а» пункту 2.4 цієї Угоди передбачено, що позичальник сплачує позикодавцю відсотки, які нараховуються на використану та непогашену суму позик, за відсотковою ставкою, яка на 1,25% річних вища за ставку, яку позикодавець час від час сплачує МБРР відповідно до статті 2.05 (а) угоди між Україною та МБРР від 12.12.1996 року №4118UA (базова ставка LIBOR плюс загальний спред LIBOR).
Також, встановлено, що 23.06.2006 між Україною та МБРР укладено угоду про надання позики № 4827UA (ратифікована Законом України № 13.12.2006 року №446-V) для посилення сприяння фінансових ринків розвитку економіки.
Міністерство фінансів України, як головний розпорядник бюджетних коштів, в термін, визначений в кредитній Угоді, здійснює платежі в обсягах, зазначених у рахунках Міжнародного банку реконструкції та розвитку через Державне казначейство України у відповідності до діючого порядку казначейського обслуговування коштів державного бюджету.
На виконання умов Угоди № 4827UА від 23.06.2006, між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, між Міністерством фінансів України та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» 22.06.2007 було підписано Кредитний договір № 28000-04/99 про субкредитування, укладення якого передбачено Розділом 6.01 Угоди про позику як додаткова умова набуття нею чинності.
Відповідно до п. 2.1 даного договору, Міністерство надає Уповноваженому банку субкредит за рахунок коштів позики, яку погодився надати Україні Міжнародний банк реконструкції та розвитку в розмірі, на строк та на умовах, що визначені цим договором, а банк, у свою чергу, зобов'язується повернути такий субкредит, сплатити відсотки за користування ним та здійснити інші пов'язані з таким користуванням платежі.
Статтею 8 договору передбачено, що Уповноважений банк сплачує відсотки за користування Субкредитом, які нараховуються на видану та непогашену суму Субкредиту за відсотковою ставкою, яка на 2% річних вища за ставку, за якою Міністерство сплачує відсотки Світовому банку (Базова ставка LIBOR плюс Сумарний спред LIBOR).
Однак, внаслідок неналежного виконання ПАТ «КБ «Надра» пунктів 4.2, 8.1, 9.2 та 11.1 Кредитного договору, станом на 30.11.2011 р. у позивача була наявна заборгованість перед Міністерством фінансів України в розмірі 1 488 055,29 дол. США, в т. ч.: заборгованість по сплаті основної частини субкредиту 845 427,64 дол. США, заборгованість по сплаті відсотків за користування субкредитом 503 853,31 дол. США та пеня за порушення терміну сплати платежів 138 774,34 дол. США.
Також, внаслідок неналежного виконання ПАТ «КБ «Надра» пунктів 2.5 та 2.6 Угоди про надання позики у Банку, в позивача виникла заборгованість перед Міністерством фінансів України в розмірі 1 888 397,42 дол. США, в т. ч.: заборгованість по сплаті основної частини субкредиту 1 701 301,45 дол. США, заборгованість по сплаті відсотків за користування субкредитом 66 205,81 дол. США та заборгованість по сплаті підвищених відсотків за порушення терміну оплати платежів 120 890,16 дол. США.
Матеріали справи свідчать, що Головним управлінням Державного казначейства України в м. Києві на адресу податкового органу були направлені подання щодо вжиття останнім заходів стягнення простроченої заборгованості, яка обліковувалась за ПАТ «КБ «Надра» станом на 31.12.2011:
1) №176 від 27.01.2012 на суму 6754797,76 грн. - основна сума боргу за договором №28000-04/99 від 22.06.2007;
2) №177 від 27.01.2012 на суму 4025687,18 грн. - відсотки, нараховані на прострочену заборгованість за договором №28000-04/99 від 22.06.2007;
3) №178 від 27.01.2012 на суму 1108779,22 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за договором №28000-04/99 від 22.06.2007;
4) №179 від 27.01.2012 на суму 13593058,33 грн. - основна сума боргу за субкредитною угодою №22-04/27 від 09.12.1998;
5) №180 від 27.01.2012 року на суму 1908585,37 грн. - відсотки, нараховані на прострочену заборгованість за субкредитною угодою №22-04/27 від 09.12.1998;
6) №181 від 278.01.2012 на суму 965888,20 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за субкредитною угодою №22-04/27 від 09.12.1998.
Зважаючи на визначені Головним управлінням Державного казначейства України в м. Києві суми, позивач звернувся до суду за стягненням заборгованості за іноземними кредитами з ПАТ «КБ «Надра» в загальному розмірі 28356796,06 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було призначено економічну (судово-бухгалтерську) експертизу, якою на вирішення експерта поставлено питання чи підтверджується нормативно та документально розмір дебіторської заборгованості. Проте, за підсумками експертизи, з представлених на дослідження експерта документів, не виявилось можливим підтвердити суму процентів та пені, що нараховувались на основну заборгованість ПАТ «КБ «Надра» за вищезгаданими угодами з Міністерством фінансів України.
Також, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 було призначено додаткову судово-економічну експертизу для з'ясування питання чи підтверджується нормативно та документально розмір дебіторської заборгованості ПАТ «КБ «Надра» перед Міністерством фінансів України за відсотками та штрафними санкціями (пенею) по вказаним угодою та договором.
За підсумками дослідження наявних в матеріалах справи та додатково витребуваних у сторін первинних документів та розрахунків, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А.П. Чередніченко та Н.О. Чуян надано висновки, що розмір дебіторської заборгованості ПАТ «КБ «Надра» перед Міністерством фінансів України за відсотками за користування субкредитом за кредитним договором №28000-04/99 від 22.06.2007 нормативно та документально підтверджується у сумі 3972828,13 грн. (порівняно з 4025687,18 грн., заявленими до стягнення), а за штрафними санкціями - в сумі 865469,69 грн. (порівняно з 1108779,22 грн., заявленими до стягнення). Водночас, розмір дебіторської заборгованості ПАТ «КБ «Надра» перед Міністерством фінансів України за відсотками та штрафними санкціями за угодою про надання позики №22-04/27 від 09.12.1998 нормативно та документально підтвердити не видалось можливим, у зв'язку з ненаданням всіх первинних документів за угодою та протиріччями у документах і розрахунках.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлене позивачем стягнення є частково необґрунтованим, оскільки не підтверджується належними та допустимими доказами в частині наявності заборгованості ПАТ КБ «Надра» перед Міністерством фінансів України за кредитним договором №28000-04/99 від 22.06.2007 по відсотках за користування кредитом в розмірі 52859,05 грн. (4025687,18 - 3972828,13), за штрафними санкціями - в розмірі 243309,53 грн. (1108779,22 - 865469,69), а також в частині дебіторської заборгованості за відсотками за угодою про надання позики №22-04/27 від 09.12.1998 на суму 1908585,37 грн. та штрафними санкціями - на суму 965888,20 грн.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним та таким, що зроблений без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Так, як вбачається з матеріалів справи, Міністерство фінансів України, відповідно до статті 8 Кредитного договору № 28000-04/99, доводило до відома ПАТ КБ «Надра» належні до сплати суми заборгованості за зазначеним договором, зокрема, за основною сумою кредиту, за відсотками, за пенею. Зазначене підтверджується листами Міністерства фінансів України від 07.04.2010 № 31-25050-07-10/7396 (станом на 05.05.2010), від 14.10.2010 № 31-25050-07-16/27955 (станом на 05.11.2010), від 11.04.2011 № 31-12230-05-10/9400 (станом на 05.05.2011), від 18.10.2011 № 31-12230-05-10/25547 (станом на 05.11.2011), від 04.04.2012 № 31-12230-05-10/8545 (станом на 05.05.2012).
Крім того, як було зазначено третьою особою-1, актами звірки між відповідачем та Міністерством фінансів України підтверджувалася заборгованість за Угодою станом на 01.11.2010 та Кредитним договором станом на 01.11.2011.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції не були досліджені будь-які інші докази у справі, крім експертних висновків.
Також, суду апеляційної інстанції слід звернути увагу, що відповідно до умов статті 8 Кредитного договору та пункту 2.4 Угоди, відповідач зобов'язався сплачувати відсотки за користуванням субкредитом та позикою, отже, зазначений обов'язок має бути виконаний незалежно від будь-яких причин.
За наведених обставин, суд має врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій по справі, дослідити усі наявні докази, якими позивач підтверджує свої вимоги щодо стягнення заборгованості, яка утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем кредитного договору про субкредитування та угоди про надання позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За наведених обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 в частині відмови у задоволенні позову та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; в іншій частині судове рішення залишити без змін.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013.
Приймаючи рішення про розстрочення виконання судового рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обставини, які покладені в основу даної заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення, є винятковими та зумовлені необхідністю захисту майнових інтересів відповідача, що опосередковано із захистом інтересів його вкладників - фізичних осіб та соціально-економічних інтересів держави в цілому, враховуючи системність ПАТ "КБ "НАДРА" у фінансовому секторі економіки України.
Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Таким чином, підставою для застосування зазначеної статті є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку виконання рішень.
Слід зазначити, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав та законних інтересів стягувачів і боржників.
Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання, суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій не враховано матеріальні інтереси держави, а також, залишено поза увагою наявність інфляційних процесів в економіці держави. Враховуючи дефіцит бюджетних коштів, розстрочка у виплаті заборгованості перед державою, зокрема, заборгованості ПАТ "Комерційний банк "Надра", негативним чином вплине на можливість належного виконання функцій держави.
Оскільки, судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка, що відповідно до ст. 229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" у задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 227, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Міністерства фінансів України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 в частині відмови у задоволенні позову скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті судове рішення залишити без змін.
Касаційні скарги Міністерства фінансів України та Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014 задовольнити.
Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" у задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль